В новому році в Україні загострилася боротьба медичної мафії за право на корупцію – що відбувається та як гальмування медичної реформи вплине на результат Виборів 2019 – у матеріалі Без Табу.
У дні Революції Гідності декому могло хибно здатися, що перемога над залишками номенклатурної системи, створеної на фундаменті радянського зразка, є близькою та досяжною. Однак насправді це лише ілюзія – справжніх реформаторів та бажаючих змінити життя країни все ще замало навіть після запрошення з-за кордону рятівників на кшталт Уляни Супрун. В.о. міністра охорони здоров’я згадати довелося недарма, оскільки у вітчизняній медицині все ще дають про себе знати пережитки минулого.
Нещодавня скандальна історія з Інститутом серця та переобранням Бориса Тодурова його керівником наочно продемонструвала, як корумповані чиновники можуть хапатися за хлібні місця, не цураючись найбрудніших методів. Фан-клуб одіозного кардіохірурга за кілька тижнів так і не продемонстрував головної причини перестраховки – реальної кандидатури на заміну, за наявності якої абстрактні «вороги» змогли б влаштувати зміну влади у закладі. Тодуров просто боявся втратити ту частину нечесного заробітку, що лишилося після реформ команди Супрун (і боїться досі, до речі).
Чергове намагання скандальної Катерини Амосової поновитися на посаді ректора НМУ ім. Богомольця, в свою чергу, доводить, що в МОЗ все роблять правильно, але допомоги міністерству чекати нема звідки. Навіть із наближенням п’ятої річниці перемоги Євромайдану в Україні вистачає як неосвічених людей, що дивляться на проблеми поверхнево, так і нечистих на руку держслужбовців, які чудово усе розуміють, однак переслідують особисті шкурні інтереси. Звідси й гойдалки, яких у насправді цивілізованій країні не сталося б.
На користь Амосової завжди працювала магія прізвища. Наскільки статус доньки видатного та живого ще світила медицини вплинув на її стрімкий рух вгору в науковій ієрархії? Про це ми навряд чи дізнаємося, хоча кандидат наук у 27 і доктор у 32 – то рідкісний випадок навіть для часів СРСР. А от зараз прізвище працює на власницю куди більш очевидно: цим пояснюється і обрання ректором у червні 2014-го, і підтримка з боку небайдужої сірої маси, якій здається, що у Миколи Михайловича не могло бути поганих нащадків.
Однак кожну людину, навіть генія в свої царині, судити треба по справах. Так, мова зараз про доктора з величезним авторитетом серед колег та понад шістьма сотнями наукових праць в доробку. Але керівник навчального закладу з Катерини Миколаївни виявився, м’яко кажучи, посереднім. І зрив тестування «Крок» для студентів-дантистів, через який заварилася каша позаминулого року, є лише вершечком чималенької крижини. Історії із самогубством студентки з Туркменістану через небажання заступника декана по роботі з іноземцями подовжити їй тимчасову візу на загальних умовах достатньо для усвідомлення рівня безладу в стінах Національного Медуніверситету. А це лише поодинокий випадок корупції, про який стало відомо лише завдяки активному висвітленню у ЗМІ.
Правими будуть ті, хто на прикладі Катерини Амосової спробує довести недосконалість владної системи і недієздатність судової. В країні, де махінатора та втікача Каськіва відпускають під копійчану заставу, кардіологу зі світовим іменем аж надто просто щонайменше заборонити конкурс на заміщення посади ректора мед університету. Можливо, навіть без типового дзвінка згори. І спроба прорватися до приміщення в кращих традиціях тітушок поки видається агонією лише з одного ракурсу. Недарма ж Уляна Супрун обмовилася про те, що в наступному штурмі цілком ймовірно участь братимуть представники суду.
В.о. міністра охорони здоров’я насправді не позаздриш. Останнім часом їй все частіше дорікають дивною некомунікабельністю – мовляв, вона ледве не контактує із зовнішнім світом винятково через своїх помічників, іншим пробитися нереально. І ніхто не подумав про те, що для наступниці Квіташвілі подібна обмеженість є ідеальним захисним механізмом. Супрун давно переконалася в тому, що навіть людина з добрими намірами в Україні намагається розв’язати проблему за допомогою трьох дій: занести, проплатити та порішати. В такому випадку дійсно краще утримуватися від спокус та не ставити масні плями на репутацію, чого плоди радянської матриці вперто не розуміють.
Зате команда реформаторів у МОЗ чудово усвідомлює, що битися доводиться проти значно переважаючих сил. Ви не забули, чому міністр досі перебуває у статусі виконуючої обов’язки? Для подоби парламентської коаліції голоси старої медичної гвардії по ключових законопроектах досі є надважливими. І не має значення, на кого кивати – перерозподілу не бажають ані номінально патріотичні Богомолець та Мусій, ані ворожі агенти на зразок Бахтеєвої. А є ще й керівники обласних та міських управлінь, які резонно тримаються за крісла – їх же ж хвилею змін віднесе до минулого навіть швидше за Тодурова з Амосовою, якщо дозволити міністерству увімкнути повну потужність.
А ще не варто забувати, що в рік виборів скандальних історій тільки більшатиме. І неможливо передбачити, як не доведена до ладу медична реформа вплине на рейтинги щонайменше Петра Порошенка та БПП. Любителі ковбаси за 2-20 – дуже непередбачуваний електорат, як і ідеалісти-антикорупціонери.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець