Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №16051-1, який передбачає запровадження 20% ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Як зазначають у телеграм-каналі OBOZ.UA, урядовці називають це рішення критичною вимогою міжнародних партнерів, тоді як експерти застерігають від ризиків тінізації ринку.
Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №16051-1, який змінює правила оподаткування міжнародних посилок: пільгу для товарів до 150 євро пропонують скасувати, а ПДВ покласти на електронні платформи.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, навколо цього рішення вже розгорнулася суперечка між прихильниками змін, які бачать у них підтримку бюджету та вітчизняного виробника, і противниками, що попереджають про здорожчання покупок і ризик тінізації ринку.
Документ передбачає, що для товарів, які надходять в Україну в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, діятиме ставка 20% ПДВ. За задумом авторів, платіж не має лягати на покупця окремим кроком – його повинні враховувати під час оформлення замовлення іноземні маркетплейси.
Водночас некомерційні приватні посилки від фізичних осіб вартістю до 45 євро планують залишити без додаткового оподаткування. Саме цю межу вважають компромісом між контролем за масовим імпортом і збереженням побутових відправлень.
Прихильники законопроєкту кажуть, що він має допомогти вирівняти умови конкуренції між українським бізнесом та іноземними продавцями, які зараз фактично заходять на ринок без ПДВ. Також у парламенті та уряді наголошують, що це один із кроків для виконання міжнародних зобов'язань і розблокування фінансової підтримки.
Окремий аргумент – боротьба зі схемами дроблення партій товарів на дрібні посилки. Саме через такі схеми, за оцінками прихильників змін, бюджет втрачає мільярди гривень, а ринок залишається перекошеним на користь сірого імпорту.
Противники ідеї наголошують, що нові правила можуть підняти вартість доставки й зробити іноземні покупки менш доступними для українців. Вони також попереджають, що частина замовлень може піти в обхід офіційних каналів – через приватних перевізників або інші напівлегальні схеми.
Окремо критикують і технічну сторону реформи: якщо адміністрування буде складним або надто дорогим, це може створити додаткове навантаження і на митницю, і на логістичні компанії. У такому разі ефект для бюджету може виявитися не таким однозначним, як очікують автори законопроєкту.
Україна в цьому питанні фактично рухається в загальному європейському тренді: у багатьох країнах пільги для дрібних посилок уже переглянули або скасували, щоб зменшити нерівність між місцевим ритейлом та глобальними онлайн-платформами.
У ЄС подібні зміни пояснюють не лише фіскальними причинами, а й бажанням захистити внутрішній ринок від неконтрольованого потоку дешевих товарів. Для України ж це питання ще й про баланс між потребою наповнювати бюджет під час війни та збереженням доступності імпортних покупок для споживачів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що податкові зміни для імпортних посилок уже не раз викликали суперечки між бізнесом, урядом та споживачами, а ключовою темою дискусії лишається не лише ціна товарів, а й умови конкуренції для українських виробників.