Російська армія змінила тактику повітряного терору й уже майже тиждень безперервно кошмарить Київську агломерацію реактивними БПЛА, виснажуючи ППО та економіку столиці. Про нову тактику ворога повідомляє видання BBC.
Російська армія змінила тактику ударів по Києву, застосовуючи реактивні дрони невеликими, але частими хвилями, пише BBC News Україна. Такий підхід розтягує повітряні тривоги майже на весь день і перевантажує систему протиповітряної оборони столиці.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому саме нова схема атак виявилася проблемною для Києва і що Україна вже намагається з цим робити.
За останні дні тривога в Києві лунала по 10–13 разів на добу, а загальний час небезпеки доходив до 15 годин. Якщо раніше росіяни накопичували великі партії поршневих «шахедів» і запускали їх кілька разів на місяць, то тепер дрони летять меншими групами, але значно частіше.
За даними, наведеними BBC, у кінці серпня російська армія запустила по Україні близько 1500 безпілотників, із яких понад 800 були реактивними. Це створює постійний тиск не лише на ППО, а й на міське життя: метро під час тривог зупиняє сполучення між берегами, а бізнес змушений переривати роботу.
Окремою проблемою стали удари по складах і логістичній інфраструктурі під Києвом. Саме вони вже впливають на постачання окремих товарів у столиці та навколо неї.
Реактивні БПЛА летять на висоті до 3,5–5 кілометрів і розвивають швидкість, яка у 2–3 рази перевищує можливості звичайних поршневих «шахедів». Через це дрони-перехоплювачі, які створювалися саме для боротьби з повільнішими цілями, працюють проти них гірше.
Українська сторона визнає, що протидія новій загрозі ще не сформована повністю. Як цитує BBC речника Повітряних сил Юрія Ігната, Росія використовує ці дрони не лише для залякування, а й для прицільних ударів по логістиці, торгових центрах та інших цивільних об’єктах.
Водночас українські виробники вже працюють над новими перехоплювачами. За словами джерел у військово-промисловому комплексі, йдеться про прискорене масштабування рішень, які вже показали окремі результати на полігонних і бойових випробуваннях.
Нині для збиття реактивних дронів Україна покладається передусім на винищувальну авіацію, мобільні вогневі групи, ПЗРК та зенітно-ракетні комплекси. Паралельно Сили оборони намагаються бити по російських «дронопортах» – майданчиках і складах, звідки запускають безпілотники.
Важливою складовою протидії залишається розвідка й раннє виявлення цілей. Військові експерти наголошують, що без додаткових радарів і щільнішого покриття великих ділянок лінії маршруту виявити такі дрони завчасно складно.
За оцінками українських джерел, Росія поки що змогла використати виробниче «вікно можливостей» для масованого застосування реактивних БПЛА, але це вікно може швидко закритися після появи дієвих контрзаходів.
Бек у цій історії простий: Росія вже не вперше змінює схему повітряних атак, коли Україна адаптує захист до попередньої загрози. Кожна така ескалація змушує українську систему оборони й виробників працювати на випередження, а не в режимі реагування на вже відпрацьовану тактику.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російська армія дедалі частіше застосовує дрони для виснаження української ППО та тиску на міську інфраструктуру, а Київ і область залишаються головною мішенню таких атак.