Журналіст Олекса Шалайський спробував розібратися у проблемі із дефіцитом зрідженого газу в Україні та дійшов висновку, що в усьому винувата система.
Штрих до проблеми "зрідженого газу"
Прочитав усіх. І тих, хто впевнений, що винні СБУ-Медведчук, і тих, хто вважає, що "так сталось".
Важливий нюанс: більшість експертів, яких я поважаю, пишуть, що проблема - просто об"єктивна. Через те, що Росія несподівано різко монополізувала свій експорт. Ну, і кілька заводів на ремонт зупинились.
Але тут і криється нюанс. Бо в жодній іншій країні світу бізнес не витримав би такої наруги: на ринку - надприбутки, а ти цим не користаєшся. А український бізнес - витримує.
Тобто або наші бізнесмени - тупі, або існують якісь проблеми.
Читаючи фахівців, зафіксував такі речі:
1. Проблема залізниці. Швидко за нормальний тариф про нестандартний шлях не домовишся. Монополія. Хочуть хабарів
2. Порти. Монополія. Хочуть хабарів
3. В Україні різко бракує спеціальних газосховищ. Тобто навіть, якщо бізнесмен в курсі, що зупиняться заводи ( а вони зупиняються щороку) - то він немає куди завезти надлишковий продукт.
І саме це, як на мене, є основним. Український бізнес не грає вдовгу. А живе за давнім принципом "менше вкусиш - швидше з"їсиш". І тому з сотні імпортерів газу - гнітюча більшість тих, хто привозить лише по вагону в місяць.
А якщо ти починаєш будувати газосховища в сотні мільйонів - то одразу стаєш цікавим нашим "правоохоронним" органам. А в результаті більше роздаш на хабарі, ніж заробиш. І ще будеш тішитись, що не посадять.
Відтак, та давня історія, коли СБУ кошмарила імпортерів в грудні - з одного боку не мала прямого впливу на кризу в серпні. А з іншого - підтримувала стійкий сигнал: "Пацани! Це наша країна!".
Тому збіговиська в Гройсмана нічого не вирішать. Цього не вирішать ні МЕРТ, ні АМКУ. Бо тут треба міняти систему.
А систему в державі міняють не вони. І навіть не буду натякати - хто. Залишу для вашої фантазії.
Пост Олекси Шалайського на фейсбуці