Гроші є, але їх не дадуть: Держказначейство заблокувало 20 мільярдів гривень міст перед самою зимою
Сотні українських міст і сіл напередодні морозів опинилися в парадоксальній пастці: кошти на рахунках є, але витратити їх на підготовку до зими неможливо через затримку 20 млрд грн казначейських виплат, повідомляє «РБК-Україна».
Сотні українських громад зіткнулися із затримками казначейських платежів, які, за даними «РБК-Україна», гальмують підготовку до опалювального сезону та розрахунки за вже виконані роботи.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому місцева влада не може скористатися власними коштами, як це б’є по містах і що означає для зими.
Платежі є, грошей немає в обігу
Проблема набула загальнонаціонального масштабу: громади в різних регіонах не можуть вчасно оплатити роботи підрядників, фінансувати комунальні підприємства, закуповувати пальне для генераторів і закривати інші витрати, пов’язані з підготовкою до холодів. За оцінками учасників ринку, затримки подекуди тягнуться ще з середини вересня.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан стверджує, що з такими затримками зіткнулися всі громади без винятку. За його словами, частину робіт місцеві бюджети продовжували «під чесне слово», але це не може тривати довго.
«Роботи по підготовці до опалювального сезону були призупинені чи й зупинені в багатьох громадах в середині вересня, хоч багато муніципалітетів продовжували "під чесне слово" виконувати завдання, де це можливо. Але коли заблоковані навіть кошти кредитів, зокрема ЄБРР, якісно виконувати плани стійкості складно», – зазначив Слобожан.
В АМУ пояснюють, що уряд запровадив так званий ручний механізм проведення видатків: платежі проходять із затримкою приблизно на місяць. При цьому йдеться не про повну відсутність коштів, а про те, що Державне казначейство фактично ставить розрахунки в чергу.
Як це відчули великі міста
Найпомітніше проблема проявилася в Києві та Львові. Міський голова столиці Віталій Кличко заявив, що центральна влада блокує фінансування відновлення будинків, пошкоджених російськими обстрілами, а також реалізацію столичного плану стійкості.
«Якщо уряд цього не розуміє, підкреслю: такі дії неприйнятні в ситуації, коли мешканці чекають на відновлення свого житла. Тому місто ще раз звернулося до уряду та Державного казначейства з вимогою розблокувати фінансування важливих для киян проєктів», – сказав Кличко.
За його словами, Казначейство майже на місяць затримало й платежі за залученим кредитом на 1 млрд грн. Через це зупинилися закупівлі та роботи, необхідні для підготовки столичної інфраструктури до зимових ризиків.
У Львові ситуація не менш показова. Мер Андрій Садовий повідомив, що станом на 28 жовтня Державне казначейство не провело 4231 платіж Львівської громади на загальну суму 901,7 млн грн, з яких 554,1 млн грн – це кошти бюджету розвитку.
«Гроші в міста є. Вони лежать на рахунках, але Казначейство не проводить платежі. Насамперед це впливає на людей, які виконують роботи для міста», – сказав Садовий.
За його словами, затримки вже б’ють по комунальних підприємствах: працівники звільняються через невиплату зарплат, підприємства накопичують борги, а частину робіт доводиться фінансувати в кредит. Окремий ризик – громадський транспорт, де нестача грошей може обернутися скороченням кількості автобусів і трамваїв на маршрутах.
Офіційне пояснення: пріоритет оборони
В уряді ситуацію пояснюють воєнним часом і необхідністю насамперед забезпечувати потреби Сил оборони України. Там наголошують, що внутрішні податкові та митні надходження йдуть передусім на фронт, а цивільні видатки залежать від міжнародної допомоги.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше пояснював затримки нестачею коштів на єдиному казначейському рахунку. За його словами, за січень-вересень загальний фонд держбюджету недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, зокрема 32 млрд грн припали на серпень і вересень.
Водночас Марченко запевняв, що виплати військовим і фінансування соціальних програм здійснюють вчасно та в повному обсязі. Інша справа – капітальні видатки: частину з них, зокрема будівництво доріг, довелося призупинити до ухвалення рішень, потрібних для розблокування міжнародної допомоги.
Наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький назвав призупинення платежів громадам вимушеним кроком. 20 жовтня він заявив про часткове відновлення видатків, насамперед на фінансування планів стійкості, і пообіцяв поступове проведення всіх відкладених платежів.
«Крок за кроком будуть здійснені всі відкладені платежі», – запевнив Корецький.
Чому грошей не вистачає
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа пов’язує проблему з паузами в надходженні міжнародної допомоги. За її словами, уряд змушений гнучко визначати черговість фінансування, а частина капітальних видатків перенесена на грудень.
«Загалом на рахунках місцевих бюджетів накопичено близько 188 млрд грн. Фінансовий ресурс у міст є, однак через тимчасові касові розриви та пріоритетність військових витрат Державне казначейство змушене застосовувати черговість видатків згідно з постановою №590», – зазначила Підласа.
За її даними, уряд також переніс на грудень 39 млрд грн капітальних видатків, запланованих на осінь. Йдеться, зокрема, про будівництво та реконструкцію лікарень, облаштування укриттів у школах і медзакладах, захист енергетичної інфраструктури та зведення соціального житла.
Експерт Центру економічної стратегії Богдан Слуцький вважає, що нинішні затримки вже не можна пояснювати звичайною технічною паузою. На його думку, йдеться про гострий тимчасовий дефіцит коштів на рахунках Казначейства, спричинений трьома чинниками: великими оборонними видатками, падінням податкових надходжень через російські удари по підприємствах і затримками зовнішнього фінансування.
Серед інших причин він називає невиконані реформи, до яких прив’язана міжнародна допомога, зокрема ухвалення Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Вона потрібна і для Ukraine Facility – багаторічної програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки.
Що це означає для бізнесу і людей
На практиці затримки платежів б’ють не лише по чиновниках, а й по підрядниках і малому бізнесу. Компанії виконують роботи за власний кошт, сплачують зарплати, а потім тижнями чекають на оплату від держави або місцевої влади.
Експерти попереджають: якщо ситуація затягнеться, підрядники закладатимуть ризики у вартість послуг, а бюджетні ремонти стануть дорожчими. Окремий ризик – затримки в межах державних програм підтримки, зокрема «5-7-9%» та «єОселя».
Для мешканців це означає можливі збої в роботі водопостачання, вивезення сміття, громадського транспорту та комунальних служб. Якщо міста не встигнуть купити пальне, запчастини чи оплатити енергоносії до морозів, підготовка до зими може перейти в аварійний режим.
Водночас у БЕЗ ТАБУ звертають увагу й на ширший контекст: уся ця ситуація виникла не на порожньому місці. Війна справді змушує державу віддавати пріоритет обороні, але це не скасовує потреби міст у передбачуваному фінансуванні.
Саме тому головне питання зараз не в тому, чи треба фінансувати армію, а в тому, як держава поєднає оборонні видатки з роботою громад, які забезпечують базове життя країни під час війни.
Бек
Тема казначейських обмежень для місцевих бюджетів уже не перший тиждень залишається однією з найгостріших у взаєминах між центром і громадами. Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як окремі міста попереджали про зриви підготовки до опалювального сезону через затримки з фінансуванням.
Ситуація також накладається на проблему міжнародної допомоги, від якої нині значною мірою залежать цивільні видатки держави. Якщо Верховна Рада й уряд не синхронізують бюджетні рішення з потребами громад, напруга навколо казначейських платежів лише посилюватиметься.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, як затримки з фінансуванням уже вплинули на підготовку міст до зими.
