Національний банк України готує роз'яснення для банків щодо ретельної перевірки походження грошей, які вносять як заставу за підозрюваних у кримінальних справах. Як повідомляє Finance.ua з посиланням на нардепку Ольгу Василевську-Смаглюк, просто вказати мільйони в декларації НАЗК більше не вдасться.
Національний банк України готує для банків роз’яснення щодо перевірки походження коштів, які вносять як заставу у кримінальних провадженнях. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, посилаючись на зустріч регулятора з керівниками фінансового моніторингу комерційних банків.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що в центрі обговорення були не лише застави, а й правила обслуговування політично значущих осіб, а також практики, які банки вважають найбільш ризикованими.
За словами Василевської-Смаглюк, НБУ зібрав керівників фінмоніторингу комерційних банків, аби окремо проговорити внесення застав і обслуговування політично значущих осіб, тобто PEP (politically exposed persons). Найбільше запитань у банківських працівників викликає готівка, яку намагаються внести як заставу: у такому разі найскладніше встановити реальне походження грошей.
У регуляторі також звернули увагу на спроби обходити перевірки через так звані «каруселі» – дроблення застав на суми до 400 тисяч гривень, тобто нижче порога, після якого операція потребує посиленого контролю. Окремо йшлося про внесення коштів через компанії-оболонки.
НБУ готує максимально детальне роз’яснення для банків. У ньому, за словами Василевської-Смаглюк, окремо пояснять проблему дерискінгу – коли банки через страх санкцій чи штрафів починають надто жорстко відмовляти клієнтам у проведенні операцій.
Також регулятор має наголосити, що готівка, зазначена в декларації Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), сама по собі не є підтвердженим джерелом походження коштів. Банки, як і раніше, мають перевіряти, звідки саме взялися гроші, а не обмежуватися формальним посиланням на декларацію.
Деталі НБУ обіцяє повідомити згодом.
Паралельно у Верховній Раді вже зареєстрували урядовий законопроєкт № 16051, який має скоригувати правила фінансового моніторингу політично значущих осіб після припинення ними публічних функцій. Ідеться про те, щоб посилений контроль за колишніми посадовцями тривав щонайменше 12 місяців після звільнення, а далі продовжувався лише за наявності ризиків.
Документ також має виправити норми закону № 15111-д щодо оподаткування доходів від цифрових платформ, який президент не підписав саме через проблемні положення. Після першого року банк має проводити індивідуальну оцінку ризиків і повторювати її щонайменше раз на рік, якщо підстави для посиленого контролю зберігаються.
На практиці це означає, що для банків важливо не лише відслідковувати походження грошей для застави, а й уникати механічних заборон на операції, які не мають реальних ризиків. Саме між цими двома крайнощами – надмірною лояльністю і надмірним блокуванням – зараз і шукає баланс НБУ.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що у Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроєкт № 16051, який змінює підходи до фінмоніторингу політично значущих осіб після завершення ними публічної служби. Цей документ має замінити автоматичне посилене спостереження на індивідуальну оцінку ризиків з боку банку.