Президент Чехії Петр Павел закликав союзників по НАТО припинити боятися ескалації та почати збивати російські літаки й dрони, які свідомо порушують кордони Альянсу. Як повідомляє ТСН, чеський лідер попередив, що Москва сприймає західну стриманість виключно як слабкість.
Президент Чехії Петр Павел закликав союзників по НАТО жорсткіше реагувати на російські провокації та не виключив, що в окремих випадках російські літаки або безпілотники, які свідомо порушують повітряний простір Альянсу, можуть бути збиті. Про це повідомляє Fox News.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що заява Павела пролунала на тлі нових випадків порушення повітряного простору країн НАТО та дискусій усередині Альянсу про межі відповіді на такі інциденти.
Павел, який є генералом у відставці та колишнім головою Військового комітету НАТО, наголосив, що союзники намагаються уникати ескалації, але водночас ризикують подати Москві хибний сигнал.
«Я побоююся, що вони побачать відсутність у нас волі до рішучих дій. У російському розумінні це означає слабкість. А вони поважають силу», – сказав президент Чехії.
Він попередив, що Росія сприймає стриманість як слабкість і продовжуватиме випробовувати оборону країн НАТО, якщо не зустріне рішучішої реакції.
Павел нагадав, що подібні провокації вже траплялися раніше – зокрема, у Сирії та в небі над Туреччиною. За його словами, у 2015 році Анкара збила російський військовий літак після порушення повітряного простору, і це стало чітким сигналом для Москви.
Президент Чехії розмежував випадкові порушення та навмисні дії. Якщо літак або дрон свідомо перетинає кордон, ігнорує попередження та не виходить на зв’язок, НАТО має діяти, зазначив він.
«Якщо це робиться навмисно і порушник не реагує на наші заходи, нам доведеться діяти, оскільки в іншому разі Росія просто піде далі», – заявив Павел.
Окремо Павел висловив сумнів, що Володимир Путін справді готовий до переговорів про завершення війни проти України. На його думку, публічні заяви Кремля про діалог не супроводжуються реальними кроками, а висунуті умови фактично позбавили б Україну суверенітету.
Він вважає, що спершу має бути припинення вогню без попередніх умов, і лише після цього можливі повноцінні переговори.
Ще одна проблема, на яку звернув увагу чеський президент, – виснаження запасів боєприпасів у країнах НАТО. На його думку, війни в Україні та на Близькому Сході оголили слабкі місця оборонної промисловості Європи та США.
Павел заявив, що союзникам потрібно нарощувати виробництво зброї та реформувати системи закупівель, які він назвав надто повільними й неповороткими.
Упродовж останніх днів російський військовий вертоліт Мі-8 перетнув кордон із боку Калінінграда і зайшов у повітряний простір Польщі, через що там піднімали винищувачі. Також Румунія підняла по тривозі літаки F-16 після появи невідомого повітряного об’єкта з боку України.
Попередні подібні інциденти неодноразово ставали приводом для дискусій у НАТО про те, як відповідати на російські провокації без ризику неконтрольованої ескалації. Водночас у самій Москві такі випадки традиційно заперечують або намагаються подати як «випадковість».
Як писав БЕЗ ТАБУ, країни НАТО вже не вперше стикаються з перевірками своєї реакції з боку Росії – і щоразу питання жорсткої відповіді стає дедалі гострішим.