Created with Sketch.

«Деескалація» по-кремлівськи: Росія гатить по ринках та зв’язку, поки дипломати ведуть балачки

05:35

Поки москва розповідає американським посередникам про нібито готовність до зниження напруги, її дрони й ракети нищать цивільну інфраструктуру України та відбирають життя людей, про що зазначає видання The Guardian.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не демонструє ознак деескалації, попри запевнення США, а нова хвиля ударів по Україні вбила вісім людей, повідомляє The Guardian.

Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, йдеться про удари, що влучили по цивільній інфраструктурі, ринку під Києвом, дитсадках, школах, житлових будинках і об’єктах зв’язку. Зеленський назвав такі атаки терором і закликав партнерів посилити тиск на Москву.

Масовані удари по Україні

За словами українського президента, лише за тиждень російські війська випустили по Україні близько 3 900 дронів, авіабомб і ракет. У неділю атаки забрали життя вісьмох людей по країні, а в Софіївській Борщагівці на західній околиці Києва дрон влучив у ринок – там загинули двоє людей і ще близько десяти дістали поранення.

У Києві під час атаки було пошкоджено головний офіс найбільшого мобільного оператора країни «Київстар». У компанії підтвердили влучання, але повідомили, що обійшлося без жертв.

Заяви Зеленського і тиск на Росію

Зеленський наголосив, що атаки по цивільних об’єктах не мають жодної військової мети. За його словами, це «чистий терор і спроба завдати суспільству якнайбільше шкоди».

Президент також закликав США повністю запустити дію так званого закону Ліндсі Грема, який передбачає масштабні санкції проти Росії. Окремо він зазначив, що нові санкційні пакети проти фінансових мереж, логістичних ланцюгів і компаній та осіб, які допомагають виробляти російську зброю, мають запрацювати вже в жовтні.

На тлі заяв Москви про нібито готовність до деескалації Київ наполягає: дипломатичні сигнали не мають прикривати продовження війни. Українська влада очікує від партнерів у G7 та G20 рішень, які покажуть Росії, що затягування часу не допоможе їй і далі вести війну й терор.

Паралельна дипломатична напруга

На полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку також відбулася зустріч міністрів закордонних справ Росії та Німеччини. Москва відкинула заклики Берліна зупинити «небезпечний курс ескалації» щодо Європи.

Окремо Reuters повідомляє про напруження між Києвом і Сеулом: Південна Корея зажадала офіційних пояснень і вибачень після того, як Україна, за її версією, розкрила передачу двох військовополонених із Північної Кореї та згодом заперечила наявність домовленості про нерозголошення.

У цьому епізоді видно, що війна створює не лише воєнний, а й складний дипломатичний фон для Києва. Для України зараз критично важливо зберігати підтримку союзників, не втрачаючи фокусу на головному – стримуванні російських ударів і посиленні санкційного тиску.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по енергетиці, зв’язку та житлових кварталах щоразу супроводжуються спробами Кремля подати їх як «військову необхідність», хоча факти свідчать про системне ураження цивільних цілей.


Інше на тему
Нічні вартові неба: як мобільні вогневі групи ППО знищують ворожі дрони
Виклики 2025 року: які пріоритети окреслив Володимир Зеленський
Операція «Поштальон»: як ворожі спецслужби завалюють фейковими скаргами українські держоргани та ЗСУ
Пропозиції партнерів