Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік із рекордними видатками 7,27 трлн грн та пріоритетом на оборону. Як повідомляє «РБК-Україна», діру у понад 1,6 трильйона гривень урядовці розраховують закрити за рахунок міжнародної підтримки.
Кабінет Міністрів 15 вересня схвалив проєкт державного бюджету на 2027 рік, у якому доходи заплановані на рівні 5,648 трлн грн, а видатки – 7,272 трлн грн. Про це йдеться в матеріалі Delo.ua.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому навіть після затвердження урядового кошторису на 2027 рік головне питання залишається відкритим: де взяти десятки мільярдів доларів, які ще не підтверджені ані міжнародними партнерами, ані внутрішніми рішеннями.
Офіційний дефіцит бюджету-2027 Кабмін оцінив у 1,666 трлн грн. Водночас частина доходів і джерел фінансування, які вже закладені в документ, поки не має гарантій. Йдеться насамперед про зовнішню підтримку та податкові зміни, які ще має ухвалити Верховна Рада.
За оцінкою аналітиків, Україні наступного року знадобиться близько $52,6 млрд міжнародної допомоги. Майже $20 млрд уже підтверджені, але ще $32,6 млрд треба знайти. Окремо в бюджеті закладено 117,3 млрд грн доходів від податкових рішень, яких парламент ще не схвалив.
На сектор безпеки й оборони у 2027 році планують спрямувати 4,885 трлн грн. Це на 517,9 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік зі змінами. Але майже весь приріст піде не на нову зброю, а на оплату праці та підтримання вже наявного рівня забезпечення.
На грошове забезпечення з нарахуваннями передбачено 1,792 трлн грн. Це на 337,5 млрд грн більше, ніж раніше. Натомість видатки на озброєння та військову техніку збільшили лише символічно – на 1,4 млрд грн, до 2,299 трлн грн.
Економісти пояснюють це тим, що бюджет і далі значною мірою залежить від військової допомоги партнерів у натуральній формі – зброєю, технікою та боєприпасами. Якщо такої допомоги буде менше, Україні доведеться витрачати більше власних коштів на закупівлі.
Ключовим джерелом закриття потенційного розриву знову може стати міжнародне фінансування. Серед варіантів – нові механізми на кшталт кредитів G7, забезпечених доходами від заморожених російських активів, або європейська програма Ukraine Support Loan.
Внутрішній ринок також не виглядає панацеєю. Уряд планує залучити 544,4 млрд грн через облігації внутрішньої державної позики, але можливості банків, бізнесу та населення обмежені. До того ж значна частина таких коштів іде на погашення старих боргів.
Ще один ризик – затримки у надходженні грошей. Навіть якщо домовленості про фінансування досягнуть, транші Міжнародного валютного фонду та макрофінансової допомоги Європейського Союзу часто залежать від виконання умов і ухвалення конкретних законів. Якщо потрібне рішення запізниться, виникне касовий розрив.
117,3 млрд грн запланованих доходів залежать від податкових змін. Найбільше – 58,7 млрд грн – уряд сподівається отримати від підвищення стандартної ставки податку на додану вартість. Ще 38,5 млрд грн мають дати 50-відсотковий податок на прибуток банків, 11,8 млрд грн – зміни в оподаткуванні міжнародних посилок, а 8,3 млрд грн – додаткове підвищення акцизів на пальне.
Експерти наголошують, що ці надходження поки існують лише в розрахунках. Якщо Рада не підтримає частину змін або закони запрацюють із затримкою, реальні доходи бюджету будуть нижчими за план.
Окремо уряд заклав 64,9 млрд грн додаткових митних доходів у спеціальному фонді. Але ці гроші з’являться лише у разі фактичного перевиконання плану митницею.
Бюджет-2027 будують за сценарієм, у якому війна триває, а реальне зростання ВВП становить лише 1,3%. Інфляцію очікують на рівні близько 8%, а середній курс – 47,1 грн за долар. Водночас доходи бюджету залежать не стільки від самого ВВП, скільки від зарплат, споживання, імпорту, прибутків бізнесу та курсу гривні.
За оцінкою аналітиків, негативний макроекономічний сценарій може зменшити податкові доходи загального фонду на 140–230 млрд грн. Тобто нинішня нестача зовнішнього фінансування – це лише частина проблеми, а не її межа.
Якщо грошей усе ж не вистачить, уряд матиме обмежений простір для маневру. Насамперед під скорочення можуть потрапити капітальні проєкти, програми розвитку та частина підтримки бізнесу й агросектору. Пенсії, зарплати та оборонні видатки залишаються серед захищених статей.
Паралельно зростає і державний борг: до кінця 2027 року він може сягнути 110,4% ВВП. Водночас значна частина зовнішніх запозичень має пільгові умови, тож критичним у цій історії є не лише обсяг боргу, а й вартість його обслуговування.
У підсумку головне питання бюджету-2027 полягає не в тому, скільки держава хоче витратити, а в тому, чи зможуть Україна та її партнери перетворити закладені в таблицях мільярди на реальні гроші вчасно.
Бек: тема бюджету наступного року вже кілька місяців залишається однією з ключових для уряду через високу залежність від зовнішньої підтримки. Подібні ризики були й у бюджеті-2026, коли країна так само шукала додаткові джерела фінансування для оборони та соціальних видатків. На тлі війни ця проблема стає не разовою, а системною.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що бюджет-2026 також формували з розрахунком на значну міжнародну допомогу та складні переговори щодо її обсягів.