В Україні почастішали випадки конфіскації житла за комунальні борги, причому постачальники послуг навчилися «малювати» ці борги практично з повітря. Про те, хто в зоні найбільшого ризику та як не залишитися на вулиці, повідомляє УНІАН.
В Україні зафіксовано випадки конфіскації нерухомості через накопичені борги за житлово-комунальні послуги. Зокрема, у Києві виконавчі служби вилучили квартиру у пенсіонера, чий борг перед постачальниками сягнув майже 875 тисяч гривень. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на аналітичні дані профільного видання «Мінфін».
БЕЗ ТАБУ детально розібрався, за яких умов українці ризикують залишитися без даху над головою, як комунальні підприємства нараховують неіснуючі борги та як захистити своє майно від примусового продажу.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко попереджає, що чинне законодавство фактично дозволяє постачальникам формувати заборгованість у ручному режимі. Система захисту прав споживачів у цій сфері практично не функціонує.
«Ризики "влетіти" на комунальні борги дуже великі. У цій сфері у нас практично не працює система захисту споживачів, а законодавство виписано таким чином, що дозволяє постачальникам "малювати" борги фактично з повітря. Наприклад, киянам донарахували платежі за опалення у січні 2026 року у березні, а потім ще раз – у травні. У Харкові у 2023 році майже всім мешканцям багатоповерхівок також прийшли додаткові платіжки за опалювальний сезон, що вже закінчився, – по 1,5−2 тисячі гривень кожному. Нібито, спочатку платіжки були "заниженими". І людям довелося платити», – констатує експерт.
Найбільш уразливою категорією є власники квартир, у яких не встановлені або вчасно не повірені прилади обліку. Якщо лічильник не пройшов обов'язкову повірку, комунальні служби мають законне право ігнорувати його показники та нараховувати плату за середніми нормативами споживання, які є суттєво завищеними.
Крім того, голова комунального підприємства «Тепловик» Олександр Душенко пояснив, що весь невикористаний обсяг ресурсів у будинку ділять саме між тими мешканцями, які не мають індивідуальних лічильників. Таким чином, на одну квартиру можуть списати загальнобудинкові втрати води чи тепла, що вимірюються тисячами або навіть десятками тисяч гривень.
Постачальники комунальних послуг мають право звернутися до суду для стягнення заборгованості, якщо її сума перевищує 10 тисяч гривень. Після ухвалення судового рішення виконавча служба починає пошук активів боржника: блокує банківські картки, списує кошти з заробітної плати чи пенсії.
Конфіскація та продаж нерухомого майна на торгах є винятковим заходом. За законом, така процедура стає можливою лише тоді, коли сума боргу перевищує поріг у 40 мінімальних заробітних плат (станом на 2026 рік це близько 346 тисяч гривень).
Важливо: якщо у квартирі зареєстровані неповнолітні діти або особи з інвалідністю, процедура відчуження житла значно ускладнюється і потребує додаткового погодження з органами опіки та піклування.
При цьому оскаржити неправомірні дії комунальників у судовому порядку вкрай важко. За словами Олега Попенка, кваліфікованих юристів у сфері комунального права в Україні обмаль, а вартість супроводу такої справи в суді може становити від 3 до 5 тисяч доларів США, що часто перевищує суму самого боргу.
Для того щоб мінімізувати ризики судових позовів та примусового стягнення, фахівці рекомендують дотримуватися кількох правил:
Якщо борг уже виник і сплатити його в повному обсязі немає можливості, необхідно терміново звернутися до постачальника послуг із заявою про реструктуризацію (розстрочення) платежів. Це дозволить уникнути судового позову та зберегти право на отримання державної субсидії.
Навесні 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який оптимізує та автоматизує процес стягнення боргів з громадян. Нові норми спрощують процедуру арешту банківських рахунків боржників, проте водночас закон підвищив граничний поріг заборгованості, за якого дозволяється виставляти на продаж єдине житло громадянина.
Паралельно з цим банківське лобі намагається просунути ініціативи щодо скасування мораторію на конфіскацію іпотечного майна, що може додатково посилити тиск на неплатоспроможних позичальників та боржників.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, як в Україні змінилися правила надання житлових субсидій та за які саме порушення громадян можуть позбавити державної допомоги на оплату комунальних послуг.