Окупанти почали застосовувати нову модифікацію реактивного БпЛА «Герань-5 К5», навчивши її орієнтуватися на місцевості без супутникового зв'язку. Про це повідомляє видання УНІАН із посиланням на військових аналітиків.
Росіяни модернізують реактивні безпілотники «Герань-5», оснащуючи їх системою оптико-електронної навігації DSMAC. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на аналітиків Defense Express.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що нова система дає змогу дрону орієнтуватися навіть за відсутності супутникового сигналу, але має суттєві обмеження. Йдеться про технологію, яку раніше використовували на американських крилатих ракетах BGM-109 Tomahawk та російських Х-101.
За даними аналітиків, DSMAC працює за принципом порівняння зображення з камери на борту дрона з еталонними супутниковими знімками, що зберігаються в пам’яті. Це дозволяє уточнювати маршрут навіть тоді, коли супутникову навігацію глушать засобами радіоелектронної боротьби.
Водночас така навігація не може повністю замінити супутникову. Її точність нижча, а робота залежить від яскравого денного світла, довжини тіней і пори доби, тож уночі та за складних погодних умов ефективність системи падає.
Окрім навігації, росіяни змінили й конструкцію фюзеляжу нової модифікації. За даними Defense Express, реактивний двигун у ній сховали всередину корпусу, що зменшило опір повітря та підвищило швидкість апарата.
Саме через це «Герань-5» часто плутають із малогабаритними ракетами. У матеріалі також зазначається, що ці дрони можуть розвивати крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год.
Українські фахівці вже адаптуються до нової загрози. За повідомленням аналітиків, зараз у світі й в Україні випробовують реактивні безпілотники-перехоплювачі, які мають збивати такі ворожі апарати в повітрі.
За словами радника президента Сергія Бескрестнова (Флеша), росіяни нині можуть виготовляти до 3000 реактивних дронів на місяць. Ще приблизно стільки ж становить виробництво звичайних безпілотників із бензиновими двигунами.
Окремо він зазначав, що більшість критично важливих компонентів для цих дронів виготовляють у Китаї, хоча РФ намагається налагодити власне виробництво. Це свідчить, що Москва не лише адаптує вже наявні ударні засоби, а й поступово ускладнює їхню протидію.
Водночас сама поява DSMAC у таких безпілотниках не означає, що вони стали невразливими. Йдеться радше про спробу зменшити залежність від GPS і підвищити живучість дронів у зоні української ППО та РЕБ.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Росія активно нарощує виробництво ударних безпілотників і шукає способи зробити їх менш залежними від супутникової навігації. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі БЕЗ ТАБУ.
Ситуація навколо реактивних дронів лишається показовою: навіть під санкціями РФ намагається поєднувати іноземні технології, власні доробки та китайські компоненти. Для України це означає, що загроза від таких апаратів не зникне найближчим часом і вимагатиме подальшого розвитку засобів перехоплення.