Без Ілона та з вогником: як Україна обвалила Кримський міст за допомогою «летючих модемів»
Українські військові частково обвалили Кримський міст за допомогою власної ретрансляційної мережі дронів, повністю відмовившись від примхливого зв'язку Starlink, повідомляє видання Ars Technica.
Українські військові уразили Керченський міст, використавши дрони-ретранслятори для обходу обмежень супутникового зв’язку, пише Ars Technica.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не лише про сам удар по мосту, а й про зміну підходу до керування далекобійними засобами ураження: замість залежності від Starlink українська сторона, за даними видання, використала власну повітряну мережу зв’язку.
Як працювала схема з дронами-ретрансляторами
За даними Ars Technica, українські сили застосували безпілотники з mesh-радіомодулями, які утворювали ланцюжок ретрансляції сигналу в повітрі. Така схема дала змогу операторам, які перебували більш ніж за 250 кілометрів від цілі, у реальному часі керувати дронами та ракетами, коригуючи їхній маршрут під час атаки.
У виданні зазначають, що цей підхід повторює російську тактику, яку раніше застосовували для ударів по українських містах. Після цього, за оцінками, стало можливо точніше обходити російську протиповітряну оборону та вражати слабкі місця конструкції мосту.
Що відомо про наслідки атаки
Інформаційно-аналітичний інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що в ніч на 15 і 16 листопада українські дрони та ракети спричинили достатньо руйнувань, аби обвалити один із двох сталевих арочних прольотів, які підтримують автомобільну частину мосту. Російські джерела стверджували, що спершу українські безпілотники перевантажили російську систему ППО, а вже потім по мосту завдали удару ракетами, зокрема вітчизняною «Фламінго».
Крім того, атака на міст збіглася з найбільшим за весь час повномасштабної війни нічним ударом українських дронів по території Росії, повідомляло Reuters. За даними видання, перед цим українські сили протягом кількох тижнів послідовно виводили з ладу російські системи ППО, радари та засоби радіоелектронної боротьби, які прикривали Керченський міст.
Керченський міст залишається одним із ключових логістичних вузлів для російських військ у Криму, тож будь-яке його пошкодження впливає не лише на транспортне сполучення, а й на постачання техніки, боєприпасів і пального.
Фактично йдеться про демонстрацію того, що українські військові шукають технічні рішення, здатні зменшити залежність від зовнішніх сервісів і водночас підвищити дальність та точність ударів. Для Росії це означає ще й те, що навіть добре укріплені об’єкти більше не гарантують безпеки, якщо їхню оборону системно виснажують.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Керченський міст неодноразово ставав мішенню українських атак і що кожен новий удар по ньому має не лише військове, а й символічне значення для Кремля.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про попередні атаки на Керченський міст