Бетон, 3D-друк та дефіцит ППО: як Україна готується до найважчої зими
Україна готується до найжорсткіших зимових обстрілів за весь час війни. Як повідомляє The Economist, енергосистема підготовлена краще, ніж будь-коли, але ворог теж суттєво вдосконалив свої технології.
Україна входить у новий зимовий сезон із кращою підготовкою енергосистеми, але й з більш складними ризиками, пише The Economist. За даними видання, держава наростила захист ключових об’єктів, тоді як Росія прискорила виробництво ракет і реактивних безпілотників.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не про один удар чи одну проблему, а про комплексну загрозу для енергетики, тепла й водопостачання в найбільших містах.
Що змінилося в українській енергосистемі
За оцінкою журналістів, Україна входить у холодний період із запасами газу на рівні 14 мільярдів кубометрів, додатковими генеруючими потужностями та посиленим фізичним захистом ключових вузлів енергосистеми. Частина робіт із укріплення вже виконана, а програма рухається швидше за графік.
Окремо видання звертає увагу на захист трансформаторів і підстанцій у столиці. Якщо раніше 110-кіловольтні трансформатори Києва фактично залишалися незахищеними, то тепер понад два десятки з них уже закрили сітками та бетонним армуванням.
До захисту енергосистеми також залучають приватні компанії ППО, щоб частково компенсувати виснаження державних сил протиповітряної оборони.
Росія нарощує удари швидше, ніж очікували на Заході
Проблема, за даними The Economist, у тому, що російська загроза розвивається ще швидше. Москва, за оцінкою видання, вийшла приблизно на виробництво 100 балістичних ракет на місяць саме тоді, коли постачання перехоплювачів для України скоротилися.
Окремим викликом стали реактивні безпілотники, які росіяни запускають сотнями. Джерело в українському командуванні ППО повідомило виданню, що під час останніх атак вдавалося збивати лише близько 30% таких цілей, а для їх ураження потрібні дорогі винищувачі, переносні зенітні комплекси або зенітна артилерія.
Журналісти також пишуть, що Росія змогла обійти санкції й отримати обладнання для 3D-друку турбін, аналогічне тому, яке використовують на західних заводах Rolls-Royce. Це, за їхніми даними, знизило вартість реактивних дронів до 50–70 тисяч доларів і може ще більше здешевити їхнє виробництво.
Під загрозою – Київ, Одеса та Кривий Ріг
За оцінкою видання, головною ціллю російських ударів можуть стати близько 140 підстанцій «Укренерго». Особливу вразливість, на думку журналістів, мають Київ, Одеса та Кривий Ріг, якщо Росія спробує вивести з ладу місцеву генерацію.
Столиця, як зазначається в матеріалі, залишається особливо чутливою до атак. Деякі підстанції навколо Києва не мають резервного живлення, а система міста частково залежить від атомних електростанцій, які дають більшу частину електроенергії.
Під загрозою також водопостачання, каналізація та централізоване опалення. Із 15 тисяч будівель столиці, за даними The Economist, 2500 не мають резервних джерел тепла.
У матеріалі нагадують і про заяви Володимира Путіна, який раніше наказав російським військам готувати масовані удари по енергетичній інфраструктурі України у відповідь на атаки ЗСУ по російських об’єктах.
На цьому тлі питання підготовки до зими знову виходить за межі технічної теми й перетворюється на питання стійкості міст, логістики та здатності швидко відновлювати критичну інфраструктуру після ударів.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Росія системно б’є по українській енергетиці та намагається перевантажити ППО масованими атаками. Дивіться також інші матеріали БЕЗ ТАБУ на тему війни.
