Суботній ранок у Києві почався з балістики та загиблих, поки у Вашингтоні Дональд Трамп раптом передумав давати Україні ліцензію на виробництво ракет до Patriot. Про це пише The Guardian, розкриваючи також деталі переговорів щодо Starlink та ниття російських олігархів через українські дрони.
У ніч на 1 серпня Київ знову зазнав ракетної атаки: за даними The Guardian, загинули щонайменше троє людей, ще п’ятеро дістали поранення. Паралельно у США Дональд Трамп відмовився підтвердити раніше озвучену ідею про ліцензію для України на виробництво ракет для систем Patriot.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що ця атака сталася на тлі нових дискусій про озброєння, супутниковий зв’язок і межі американської підтримки України.
Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що внаслідок удару загинули щонайменше троє людей, а п’ятеро мешканців були поранені. За його словами, кількох людей могло заблокувати під завалами частково зруйнованого будинку.
Містяни чули понад десяток вибухів, а влада закликала людей залишатися в укриттях. Атака стала черговою в серії російських ударів по столиці, які останнім часом дедалі частіше поєднують балістику і дрони.
За даними видання, ще на саміті НАТО в Туреччині Трамп допускав, що Україна може отримати можливість виробляти ракети для Patriot у себе. Але під час зустрічі в Кемп-Девіді він уже говорив, що передати таку технологію – «складна річ».
Американський президент пояснив свою обережність тим, що зброя і технології можуть у перспективі обернутися проти тих, хто їх передає. Фактично йдеться про відступ від попередніх натяків, які в Києві могли сприймати як сигнал про розширення військово-технічної допомоги.
Окремо The Guardian пише, що Володимир Зеленський просив Трампа і частину американських посадовців допомогти отримати дозвіл від Ілона Маска на використання Starlink для наведення ударів по території Росії. За словами джерела, це питання Зеленський обговорював прямо під час зустрічі в Овальному кабінеті, а згодом – і з конгресменами на Капітолійському пагорбі.
Наразі Starlink працює в Україні та на окупованих Росією територіях, але його використання всередині РФ обмежене. Трамп, за інформацією джерел, не дав чіткої відповіді на цю прохання.
У матеріалі також згадується реакція російського бізнесу на українські атаки по об’єктах у РФ. Засновниця і гендиректорка Wildberries Тетяна Кім назвала удари по складам і майданчикам компанії «актами тероризму» проти цивільних.
Водночас українська сторона атакує не випадковий бізнес, а структури, які працюють у логістиці та споживчому секторі Росії й часто мають опосередкований зв’язок із війною. Від середини липня, як стверджує The Guardian, було атаковано понад десяток об’єктів Wildberries.
Окремо російська зернова спілка попередила про загрози для експорту через Чорне море. У Москві заявляють, що українські удари по кораблях і портовій інфраструктурі можуть підняти ціни на пшеницю і вдарити по продовольчій безпеці в Африці та на Близькому Сході.
На тлі зовнішніх подій у столиці проходили й внутрішні протестні акції. Кілька тисяч людей зібралися в центрі Києва після відставки міністра оборони Михайла Федорова, якого частина учасників протесту вважає ключовою фігурою у воєнних технологічних змінах.
Мітингувальники, які зібралися біля Офісу президента, вимагали повернути Федорова до уряду. Він, за інформацією The Guardian, відмовився приймати іншу посаду після несподіваного переформатування кабінету міністрів.
Паралель між цими темами очевидна: Україна одночасно воює на фронті, в дипломатії та в технологічній площині. Саме тому будь-яке коливання у рішенні США щодо озброєння чи цифрових інструментів одразу має прямий наслідок на землі.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що США і союзники дедалі обережніше підходять до передачі Україні нових систем озброєння, а Київ водночас намагається зберегти темп військових інновацій і міжнародну підтримку. У попередніх матеріалах ми також розповідали про російські удари по цивільній інфраструктурі та реакцію української влади на ескалацію.