Оглядач Без Табу пояснює, чому участь колишньої російської депутатки Марії Максакової в святкуванні Дня Незалежності України недоречна в будь-якому вигляді
Лише вчора довелося говорити про те, наскільки корисним цього року буде військовий парад до Дня незалежності. І дійсно, світова спільнота мала б звертати увагу не стільки на начищені до блиску українські бойові машини, скільки на задоволене та усміхнене обличчя міністра оборони США Джеймса Меттіса. Проте обійтися без організаційних проколів – це якось вже зовсім не по-нашому. І до понять війни та миру останній удар граблями по колективному лобу узагальненого образу вітчизняного політика має прямий стосунок.
Ні, не хвилюйтеся. Ані з технікою, ані з героїчними вояками ніхто нічого не начудив. В усякому разі, підставних осіб з неіснуючими нагородами в строю не буде, а в однієї з машин кортежу колесо раптово не відвалиться. Проблема виникла там, де її найменше чекали – в розважально-культурній частині.
Здавалося б, яких дурощів в принципі тут можна наробити? Випустіть на імпровізовану сцену кілька фольклорних колективів, подаруйте ще десять хвилин слова одній з двох переможниць Євробачення від України (неважливо навіть, якій саме), а виконати гімн запропонуйте якійсь підзабутій доморощеній зірці – начебто нема нічого складного. Але організатори все ж примудрилися наламати дров.
Марія Максакова виступить під час параду до Дня Незалежності
З'ясувалось, що під час урочистостей на честь річниці Незалежності виступить Марія Максакова. Вона заспіває пісню «Слався, Вкраїно».
Марія Максакова – пряма мова
Так-так, це не помилка. В якості фактичного хедлайнера виступить дружина колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова, якого кілька місяців тому було вбито за вказівкою його ж кураторів з російських спецслужб. Це, звичайно, не гіпотетичне вручення Оскара за найкращу режисуру Лені Ріфеншталь в розпал Другої світової війни, але все одно чималенька зрада. Бо так не повинно бути в принципі.
Можна зауважити, що Марія Максакова – громадянка України, і юридично іноземкою її вважати не варто. Вибачте, але найвідоміший уродженець Єнакієвого та за сумісництвом четвертий президент Янукович В.Ф. теж досі є громадянином України. Чому? А тому, що позбавити його громадянства законним шляхом неможливо, оскільки воно законним шляхом було набуте. Чи робить цей факт з Віктора Януковича порядну та пристойну людину? Аж ніяк. Чи раді б його були бачити завтра на урочистостях в Києві в четвер? Ага, хіба що спецслужби в кращому випадку.
Можна зауважити, що удова колишнього палкого комуніста не зробила нічого осудного і не говорила нічого поганого на адресу України та українців, а голосувала за незаконну анексію Криму, бо голосували всі вівці депутати держдуми.
У відповідь доведеться повторити просту істину, що є актуальною і для іншої московської перебіжчиці на ім’я Марія: не можна бути трошки вагітною. Ти або вагітна, або ні. Не можна перетворитися на щиру патріотку після тривалого часу в ролі своєрідної «дружини декабриста», який за життя переважно боровся проти українського суверенітету щонайменше в сесійній залі російського парламенту. Та й сама Максакова відзначалася аналогічними діями, причому у складі навіть не КПРФ, а «Єдиної Росії». Нічого осудного, кажете?
Спектр думок у голові пересічного українця після новини про Максакову
Можна також стверджувати, що на роль хедлайнера творчої частини параду до Дня Незалежності обрали досить талановиту співачку. Якщо оцінити творчу біографію «засланої козачки», можна дійсно дійти подібного висновку. Проте, чи має бути цікавим в поточній ситуації творчий аспект? Швидше ні, ніж так. Бо в іншому випадку Йосипу Кобзону ніхто б не забороняв щороку приїздити до міста своєї юності та виконувати набридлу вже пісеньку «Дніпропетровськ, мій рідний дім». Та й звання почесного громадянина міста його б не позбавили. А в таланті прихильника бурятських окупантів свого часу сумніватися точно не доводилося.
Україна чомусь ніяк не почне жити власним розумом
Швидше за все, таким чином українська влада вирішила зайвий раз зачепити за живе кремлівських ворогів, неначе Меттіса було б замало. Дивіться, мовляв, як ваша перебіжчиця виспівує і витанцьовує для нас – для вас вона такого вже не зробить. От тільки забули мешканці Банкової та Грушевського спитати у співгромадян – чи хочуть вони у День Незалежності бачити та чути людину, яка доклала руку до загарбання значної частини українських земель та розв’язання війни.
Проблема насправді простягається далеко за межі столиці та окремо взятого свята. На різноманітні дні міста місцева влада зазвичай запрошує не менш токсичних і ворожих персонажів, але населення мовчки ковтає такі «подарунки». Ще більш веселить те, що за Максакову раптово почали замовляти слівце деякі нерядові члени «колективного мінстеця». Для цих героїв пера та клавіатури, звісно ж, нема заборонених тем, особливо якщо за них пристойно платять. Але чи варта цього пригоршня срібних монет?
Так чи інакше, а нас досі годують тим, чим вважають за потрібне.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець