Атаки на НАБУ та САП розробляв не лише ексочільник Офісу генпрокурора Руслан Кравченко, а й його близький соратник — так званий «адвокат-хакер». Як повідомляє NV, керівник САП Олександр Клименко назвав його головним «архітектором» тиску на антикорупційну систему.
Під час спільного брифінгу керівництва антикорупційних органів з'ясувалося, що атаки на НАБУ та САП у липні 2025 року, за словами їхніх очільників, готувалися не лише генеральним прокурором Русланом Кравченком, а й його близьким соратником Дмитром Борзих, якого називають «адвокатом-хакером». Про це повідомляє «Дзеркало тижня».
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, в НАБУ і САП описують цю історію як спробу системного тиску на антикорупційні органи, яка включала не лише інформаційні атаки, а й витоки даних та підготовку процесуальних кроків проти окремих працівників.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що Руслан Кравченко діяв не самостійно. За його словами, до підготовки «нестандартних атак» був залучений Борзих, який, на думку Клименка, фактично виконував роль «архітектора» цих дій.
Директор НАБУ Семен Кривонос, своєю чергою, сказав, що до атак могли бути причетні і працівники Служби безпеки України, зокрема з Головного управління Департаменту захисту національної державності. Він зазначив, що в окремих підрозділах служби були довідки на окремих працівників антикорупційних органів.
«У липні 2025 року атака на антикорупційні органи та нинішня інформаційна атака на НАБУ та САП готувалася та виконувалася не лише одним генеральним прокурором. До цього був залучений близький друг, адвокат, якого в медіа називають «адвокатом-хакером»», – зазначив Олександр Клименко.
За словами очільників органів, фігуранти операції НАБУ і САП під кодовою назвою «Карфаген» завчасно дізналися про обшуки та намагалися чинити опір слідчим діям. У бюро наголошують, що саме доступ до таємних матеріалів і планів слідства був однією з ключових цілей цих дій.
Окремо Кривонос прокоментував заяви Руслана Кравченка про нібито підготовлені підозри керівництву антикорупційних органів. Він назвав такі документи «незрозумілим винаходом» і сказав, що жодного офіційного паперу не отримував.
У НАБУ і САП вважають, що спроби тиску на незалежні органи не матимуть результату, а всі публічні заяви щодо «підозр» поки що мають радше політичний, ніж процесуальний характер.
Йдеться про колишнього заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих, якого в медіа називають «адвокатом-хакером». На початку серпня він подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової.
Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та низки наступних публікацій. Окремо він просить стягнути 500 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч – за правничу допомогу.
Під час підготовки правової позиції адвокати ZN.UA звернулися до НАБУ, і бюро підтвердило, що Борзих має статус підозрюваного у кримінальному провадженні №52023000000000620. Також там нагадали позицію Верховного Суду: спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі.
Представник ZN.UA адвокат Євген Воробйов вважає, що позов має ознаки SLAPP – стратегічного позову, спрямованого на тиск на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги. Подібну оцінку раніше давав і Інститут масової інформації.
Печерський районний суд Києва вже переносив підготовче засідання у справі Борзих проти ZN.UA та Інни Ведернікової із 10 серпня на 3 вересня. Серед претензій – публікація його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Представник Інни Ведернікової адвокат Роман Васильняк наголошує, що сторони в цьому процесі перебувають у нерівних умовах. Сам Борзих, який є практикуючим адвокатом, просить компенсувати йому судові витрати у справі, що вже викликала запитання щодо можливого тиску на медіа.
У цій історії важливий не лише конфлікт між фігурантами публікацій і редакцією, а й ширший контекст: в Україні вже не вперше говорять про спроби використовувати суди як інструмент впливу на журналістів та антикорупційних розслідувачів. Саме тому кейс Борзих уважно відстежують і правозахисники, і медіаексперти.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що позов Борзих до ZN.UA і Інни Ведернікової вже називали можливим SLAPP-позовом.