7 мільярдів на папері: чому в Києві виділяють шалені кошти на укриття, але ховатися досі ніде
Після чергової трагічної атаки на столицю кияни знову запитують владу, де надійні підземні сховища. Як з'ясували журналісти ТСН.ua, за роки повномасштабного вторгнення у місті збудували лише чотири нові підземні укриття, хоча на безпеку списали астрономічні суми.
Після масованих російських атак на Київ у міській владі пояснили, чому за роки повномасштабної війни у столиці з’явилося лише чотири нові підземні укриття, попри мільярдні видатки на захисні споруди, пише ТСН.ua.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як у КМДА розкладають відповідальність між міською, районною та військовою адміністраціями і що саме місто показує у звітах про фінансування укриттів.
Хто відповідає за укриття
У КМДА заявляють, що законодавство не покладає всю відповідальність за створення, будівництво й утримання укриттів у Києві на один орган або одну посадову особу. Повноваження, за версією мерії, розподілені між Київрадою, КМДА, Київською міською військовою адміністрацією, районними держадміністраціями та балансоутримувачами конкретних об’єктів.
У воєнний час загальна організація заходів цивільного захисту в столиці, як стверджують у мерії, належить до компетенції Київської міської військової адміністрації. Водночас районні державні адміністрації визначають адреси для будівництва, ремонту або облаштування укриттів і виступають замовниками робіт у межах виділеного бюджету.
Після введення споруди в експлуатацію відповідальність за її стан покладається на балансоутримувача та відповідну РДА. Саме балансоутримувач, за логікою міської влади, має підтримувати захисну споруду в готовності до використання.
Скільки грошей виділили
За даними КМДА, від початку повномасштабного вторгнення ремонтні роботи та дооснащення провели приблизно у 3 тисячах укриттів. У 2022–2025 роках на ремонт, дооснащення та будівництво нових об’єктів Київ виділив близько 7 млрд грн, із яких 4,5 млрд грн пішли саме на ремонт та оснащення.
На 2026 рік у бюджеті столиці передбачили ще понад 1,1 млрд грн на укриття і сховища. Окремо кошти спрямовують на будівництво нових укриттів у закладах освіти: проєктно-кошторисну документацію вже розробили для 42 шкіл і садків, а на 25 об’єктах тривають будівельні роботи.
У Департаменті фінансів КМДА уточнюють такі видатки на 2026 рік:
- 840,2 млн грн – на будівництво споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів (ПРУ);
- 173,6 млн грн – на реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруд подвійного призначення;
- 934,8 млн грн – на капітальний ремонт найпростіших укриттів та захисних споруд;
- 12,9 млн грн – на поточний ремонт.
Окремо в міській владі нагадують, що будівництво об’єктів цивільного захисту включили до Програми економічного і соціального розвитку міста на 2024–2026 роки.
Чому гроші освоюють повільно
У КМДА на запитання про темпи будівництва відповідають, що відповідальність за своєчасне використання коштів несуть головні розпорядники бюджету, насамперед районні держадміністрації. Саме вони мають пояснювати, чому кошти не використали в повному обсязі та куди спрямовують невикористані призначення.
Водночас у мерії визнають, що вплинути на голів РДА напряму не можуть: їх призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів України. Тож столична влада, фактично, може лише наполягати на виконанні робіт у терміни.
Загалом у Києві, за офіційними даними, функціонує понад 4,3 тисячі укриттів різних типів, форм власності та технічних характеристик. Від початку року міська влада провела понад 700 перевірок через звернення киян до Контактного центру 1551 і виявила 115 порушень.
Найчастіше в укриттях фіксують відсутність або нестачу місць для сидіння, проблеми з електропостачанням та освітленням, а також неналежний санітарний стан приміщень. Саме на це мешканці столиці скаржаться найчастіше, коли сирени вже лунають.
Що відомо про контекст
Питання укриттів у Києві знову загострилося після чергової масованої атаки РФ, яка забрала життя киян і ще раз поставила під сумнів якість інфраструктури цивільного захисту. Формально у столиці рахують тисячі сховищ, але практика показує, що не всі з них придатні до швидкого й безпечного використання.
На цьому тлі дискусія про розподіл відповідальності між КМДА, КМВА та РДА має не лише політичний, а й практичний вимір. Для мешканців важливо не те, хто саме веде облік коштів, а чи зможуть вони вчасно потрапити до нормального укриття під час обстрілу.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Києві не всі станції метро можна використати як повноцінні сховища під час повітряних тривог, а також пояснював, чому частину підземної інфраструктури не відкривають для укриття людей.
