Народний депутат Михайло Цимбалюк вважає, що держава не повинна перекладати всю відповідальність за призов виключно на військових. Про те, чому до процесу мають підключитися військові адміністрації та громади, повідомляє Novyny.LIVE.
Народний депутат Михайло Цимбалюк у коментарі Novyny.LIVE заявив, що до мобілізації в Україні активніше мають долучатися військові адміністрації та територіальні громади, а не лише військовослужбовці.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, депутат вважає, що нинішня модель перекладає основний тягар оповіщення громадян на армію, хоча частину цієї роботи могли б брати на себе місцеві органи влади.
За словами Цимбалюка, він уже обговорював це питання з командувачем Сухопутних військ Михайлом Драпатим. На його думку, військові адміністрації повинні брати участь в оповіщенні населення, а територіальні громади – допомагати в організації процесу на місцях.
Депутат наголосив, що держава не повинна перекладати всю відповідальність за мобілізаційні заходи винятково на військових. Саме місцева влада, за його логікою, має не стояти осторонь, а бути повноцінною частиною системи.
Окремо Цимбалюк звернув увагу на фінансове забезпечення військовослужбовців. Він вважає, що призов має супроводжуватися належною підтримкою для тих, хто йде служити, аби люди розуміли реальні умови.
Також нардеп заявив про необхідність очищення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військово-лікарських комісій (ВЛК) від корупційних практик. На його думку, відповідальність за хабарництво в цих структурах слід посилити.
Паралельно в публічній дискусії звучать і радикальніші ідеї. Зокрема, заступник командира 3-го армійського корпусу Максим Жорін вважає, що для уникнення випадків примусового затримання чоловіків на вулицях мобілізацію в Україні варто повністю перевести в цифровий формат.
На його думку, для цього потрібна єдина електронна платформа військового обліку з повною інформацією про кожного громадянина. Також раніше ексміністр оборони України Михайло Федоров заявляв, що під час його роботи команда розробила концепцію реформування мобілізації, яка передбачала поетапний призов і нові підходи до комплектування війська.
У цій дискусії головне питання не лише в техніці оповіщення, а й у довірі до самої системи. Поки відповідальність за призов асоціюється переважно з військовими структурами, будь-яка розмова про реформу неминуче впирається у якість роботи місцевої влади, прозорість ТЦК та рівень забезпечення військових.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в суспільстві та серед військових дедалі частіше обговорюють цифровізацію мобілізаційних процесів і потребу змінити підхід до військового обліку. Такі пропозиції з’являються на тлі тривалих суперечок довкола роботи ТЦК і справедливості самої системи призову.