Атаки Росії на енергосистему суттєво підвищують ризик аварій на атомних електростанціях цієї зими, застерігають ядерні регулятори 38 країн у зверненні, про яке повідомляє інформаційна агенція Reuters.
Міжнародні ядерні регулятори з 38 країн застерегли про зростання ризику аварій на українських атомних електростанціях узимку через російські удари по енергетичній інфраструктурі, повідомляє Reuters.
Як повідомляє БЕЗ ТАБУ, нинішня проблема не лише в самих обстрілах, а й у тому, що навіть зупинені реактори потребують стабільного зовнішнього живлення для охолодження ядерного палива.
За даними міжнародних регуляторів, російські ракетні та дронові атаки пошкоджують електростанції, підстанції та лінії передачі, від яких залежить робота систем безпеки на атомних об’єктах. Якщо Україна втратить зовнішнє електропостачання на великій території, це може одночасно зачепити всі дев’ять енергоблоків, які працюють на Рівненській, Хмельницькій та Південноукраїнській АЕС.
Голова європейського регуляторного об’єднання HERCA Пер Странд зазначив, що ситуація ускладнилася через нову тактику атак. За його словами, дрони стали точнішими, а їхні бойові частини – потужнішими.
«Найгірший сценарій – це загальнонаціональний блекаут, який одночасно залишить без зовнішнього живлення всі дев’ять реакторів», – сказав Пер Странд.
Охолодження потрібне навіть після зупинки реактора, бо ядерне паливо продовжує виділяти тепло. Саме тому втрата зовнішнього живлення на АЕС є не технічною дрібницею, а прямим ризиком для безпеки.
Особливе занепокоєння викликає Запорізька атомна електростанція, яка перебуває під російським контролем поблизу лінії фронту. Усі її реактори зупинені, але станція все одно залежить від електроенергії для роботи систем охолодження та інших засобів безпеки.
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), від початку повномасштабної війни ЗАЕС уже 27 разів повністю втрачала зовнішнє електропостачання. Щоразу станція переходила на аварійні дизельні генератори.
Із кінця березня Запорізька АЕС залежить лише від однієї зовнішньої лінії електропередачі. Україна та Росія звинувачують одна одну в обстрілах об’єкта й пошкодженні ліній, які забезпечують станцію електроенергією.
Регулятори з Європи, США, Великої Британії, Канади та Японії закликали припинити удари не лише по ядерних об’єктах, а й по енергетичній інфраструктурі, яка забезпечує їхню роботу. На їхню думку, дипломатичний тиск і далі може допомогти уникнути найгіршого сценарію.
Спільну заяву оприлюднили три організації, які представляють регуляторні та радіаційно-захисні структури Європи та інших країн. Вони наголосили, що у разі продовження ударів європейським державам варто мати узгоджені плани реагування на можливий викид радіоактивних речовин.
Порівняння з Чорнобилем тут не випадкове: катастрофа 1986 року показала, наскільки далеко може поширюватися радіоактивне забруднення. Тоді воно зачепило Україну, Білорусь і Росію, а також дійшло до північної та центральної Європи.
Тепер ризик полягає не в повторенні Чорнобиля в буквальному сенсі, а в тому, що війна поступово підводить енергосистему й атомну галузь до межі, де навіть коротка втрата живлення може мати масштабні наслідки.
БЕЗ ТАБУ раніше писав, що російські удари по енергетичній інфраструктурі вже неодноразово ставили українську енергосистему на межу аварійних режимів, а відновлення після кожної атаки стає дедалі складнішим. Раніше БЕЗ ТАБУ писав і про ризики для Запорізької АЕС, яка від початку окупації лишається одним із найнебезпечніших елементів ядерної безпеки в Європі.