Зима близько: чому тисячі київських квартир ризикують залишитися без тепла і до чого тут генератори
Цьогорічний опалювальний сезон у столиці може перетворитися на квест на виживання для мешканців понад 2500 багатоповерхівок. Як попереджають експерти, місту банально може не вистачити потужностей, а швидкі рішення на кшталт модульних котелень розбиваються об сувору реальність.
Майбутній опалювальний сезон у столиці може стати серйозним випробуванням для мешканців понад 2500 багатоповерхівок, які ризикують залишитися без тепла через системний дефіцит потужностей. Про це заявив енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв в ефірі День.LIVE.
За словами фахівця, під загрозою опинилися будинки, життєдіяльність яких залежить від роботи окремих теплоелектроцентралей. Найбільший ризик зафіксовано для приблизно 1 100 будинків, що живляться від Дарницької ТЕЦ. Окрім цього, проблеми з тиском у системі та балансуванням мережі можуть виникнути у споживачів, які отримують тепло від ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Київська тепломережа потребує модернізації та додаткових потужностей / Фото: Novyny.LIVE
Чому столиця не може швидко вирішити проблему
Альтернативним варіантом порятунку системи могли б стати нові модульні котельні та когенераційні установки. Проте Станіслав Ігнатьєв наголошує, що встановити їх у стислі терміни технічно неможливо через масштабність київської централізованої мережі.
«Розбалансувати систему Києва дуже важко. Це централізована система, і кожна нова котельня – це питання розбалансування енергосистеми Києва», – пояснив експерт.
Окрім технічної складності, існує величезний дефіцит самого обладнання на ринку. Черги на виготовлення когенераційних установок у європейських виробників розтягнулися на роки. За словами Ігнатьєва, деякі українські обласні центри вже отримали контракти на поставку котелень лише на зиму 2027 року, а когенераційних установок – на зиму 2028 року.
До того ж, звичайна котельня без потужного генератора або когенераційної установки не здатна функціонувати під час знеструмлень. Без електрики не працюватиме насосна група, яка повинна виштовхувати теплоносій на верхні поверхи висотних будинків.
Парадокс із наявним обладнанням та нові правила НКРЕКП
Експерт також розкрив проблему неефективного розподілу техніки всередині країни. Наразі в Україні є 82 когенераційні установки, які могли б суттєво допомогти енергосистемі, проте вони передані громадам, які не мають фінансової спроможності для їхнього монтажу та підключення. Перерозподілити це обладнання в інші міста заважає позиція місцевого керівництва, яке відмовляється віддавати установки.
Зі свого боку, Національна комісія, що регулює сферу енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), спробувала спростити процедуру підключення резервних джерел тепла до газових мереж. Відтепер у разі пошкодження ТЕЦ внаслідок російських обстрілів, вивільнені газові потужності дозволено оперативно перенаправляти на роботу резервних котелень, що має пришвидшити відновлення теплопостачання для населення.
На тлі підготовки до складної зими українцям нагадують про можливість оформлення житлових субсидій та пільг, які дозволяють знизити витрати на комунальні послуги на 25%, 50%, 75% або 100% залежно від соціального статусу.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України зафіксував тариф на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт-год, який діятиме щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Водночас у парламенті обговорюють можливість впровадження оновленого тризонного тарифу для стимулювання споживання у денні години.
