Зростання цін змушує українців не лише проїдати останні заощадження, а й влазити у борги, щоб розрахуватися за світло та тепло. Про те, як інфляція заганяє людей у кредитні пастки, повідомляє видання Novyny.LIVE із посиланням на Центр економічної стратегії.
За даними Novyny.LIVE, українці дедалі частіше витрачають заощадження на щоденні потреби, а частина домогосподарств уже змушена позичати гроші, щоб оплатити житлово-комунальні послуги.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що це не лише наслідок зростання тарифного навантаження взимку, а й ширшої фінансової просідання доходів на тлі інфляції.
Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко пояснила, що українці все рідше мають можливість відкладати гроші. Натомість накопичені кошти йдуть на базові витрати – харчі, одяг та інші поточні потреби.
«Все менше українців відчувають можливість робити заощадження. І все більше витрачають свої заощадження на поточне споживання», – зазначила Колесніченко.
За її словами, у частини людей доходів уже не вистачає навіть на обов'язкові платежі. У таких випадках українці беруть кредити, щоб покрити, зокрема, рахунки за комунальні послуги.
«Є такі люди, які беруть кредити для того, щоб покрити, наприклад, платежі за житлово-комунальні послуги, особливо взимку, коли вони високі», – розповіла економістка.
Колесніченко пов'язує погіршення добробуту не лише з війною, а й зі здорожчанням товарів і послуг. Вона зауважила, що після різкого падіння доходів на початку повномасштабного вторгнення середня зарплата почала поступово відновлюватися, однак це не компенсує подорожчання для всіх домогосподарств.
За даними Світового банку, рівень бідності в Україні у 2025 році становить близько 37%, тоді як у 2021-му він був близьким до 20%.
Найбільш вразливими, за словами економістки, залишаються пенсіонери, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю та матері з дітьми. Для останньої групи додатковою проблемою є складність із виходом на роботу через догляд за дітьми та обмежений доступ до дитячих садків.
Водночас озвучену Колесніченко оцінку на рівні 41,6% слід перевіряти окремо: в актуальних матеріалах Світового банку йдеться про показник близько 37% за 2025 рік.
Фактично йдеться про те, що для частини українців комунальні рахунки перетворилися на ще один кредитний ризик. Це особливо помітно в зимовий період, коли витрати на опалення та електроенергію зростають, а фінансова подушка у багатьох сімей уже вичерпана.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що окремі банкноти номіналом 2000 гривень можуть коштувати дорожче за номінал через рідкісні особливості або помилки друку. Також ми повідомляли про оновлення правил роботи та відпочинку водіїв комерційного транспорту, які з 26 липня 2026 року наблизили українські норми до стандартів Європейського Союзу.