Тиждень приніс українцям повний набір контрастів — від неприємних сюрпризів зі супутниковим звʼязком до полумʼяних «привітів» російським тилам і затягування податкових пасків. Про ключові підсумки бурхливих днів повідомляє видання «Бабель».
Україна завершила паузу в ударах по російських нафтопереробних заводах, а Євросоюз відкрив для неї ще два переговорні кластери про вступ, повідомляє «Бабель».
БЕЗ ТАБУ розповідає, що паралельно США на певний час обмежили роботу військової версії Starlink і призупиняли обмін розвідданими з Україною, а в ніч проти 18 жовтня українські дрони масовано атакували Санкт-Петербург і область.
За даними «Бабеля», після заяви Дональда Трампа про енергетичне перемир’я Україна кілька днів не атакувала російські нафтопереробні заводи. Натомість Росія продовжила удари по українській енергетиці, а Україна не отримала попереджень про заплановані балістичні атаки.
Окремо видання пише, що в ніч проти 14 жовтня компанія SpaceX без попередження обмежила роботу терміналів Starshield – військової версії Starlink. Президент Володимир Зеленський заявляв, що це стало наслідком рішення американського уряду, а технічно вказівку виконала сама компанія.
Згодом США відновили обмін розвідданими з Україною, але Зеленський 16 жовтня казав, що мережа ще не працює повністю. Він також зазначав, що через обмеження швидкості Starshield Україна втратила здатність збивати реактивні «Шахеди».
15 жовтня Зеленський заявив, що Україна більше не дотримуватиметься паузи, на якій наполягали США, і відновить удари по російських нафтопереробних заводах. Після цього під ударом опинився Рязанський НПЗ – один із найбільших у Росії.
Reuters писав, що після атаки завод призупинив роботу одного зі своїх основних агрегатів перегонки сирої нафти. Уже вночі 18 жовтня дрони масовано атакували Санкт-Петербург і область. Серед цілей були дата-центр російської компанії «ВКонтакте», велика нафтобаза та логістичний хаб Ozon.
13 жовтня в Люксембурзі відбулася четверта міжурядова конференція «Україна – ЄС», на якій офіційно відкрили ще два переговорні кластери. Йдеться про Кластер 2 «Внутрішній ринок» і Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».
Це стало можливим після того, як Угорщина зняла вето. В обмін Україна виконала її умову – ухвалила закон про навчання мовами нацменшин і корінних народів. Тепер для України відкриті чотири із шести переговорних кластерів.
Паралельно Верховна Рада 14 жовтня ухвалила законопроєкт № 16051-1 про податки на посилки до €150 з іноземних маркетплейсів. Документ запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) на покупки з іноземних платформ незалежно від їхньої вартості.
Для замовлень до €150 ПДВ нараховуватиме і сплачуватиме сам маркетплейс. Некомерційні посилки вартістю до €45 залишаться без податку. Нові правила мають запрацювати не раніше ніж 1 січня 2027 року.
Міністри закордонних справ Євросоюзу 12 жовтня погодили майже 1 600 нових санкцій проти російського військово-промислового комплексу. Це найбільше розширення санкційного списку від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Понад половину нових обмежень стосуються ланцюгів виробництва балістичних ракет. Загалом підсанкційні компанії мають річний оборот щонайменше €20 мільярдів і понад 250 тисяч працівників. Окремо до списку внесли 77 російських депутатів і трьох членів російської Центральної виборчої комісії.
Водночас 17 жовтня президент США Дональд Трамп призупинив дію закону сенатора Ліндсі Грема про «пекельні санкції проти Росії», який підписав у вересні. Держсекретар Марко Рубіо пояснив це необхідністю оцінити вплив можливих санкцій на світову економіку, тож Білий дім узяв 60-денну паузу.
Поточний тиждень показав, що військові, дипломатичні та економічні рішення щодо України нині ухвалюються в дуже різних темпах – і не завжди синхронно.
На цьому тлі європейський трек для Києва залишається одним із небагатьох стабільних напрямків. Саме він дає Україні довгострокову рамку, тоді як рішення США щодо безпеки й санкцій демонструють помітну мінливість.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як Україна просувалася в переговорах із Євросоюзом та як змінювалася позиція західних партнерів щодо підтримки Києва.