Воєнний стан більше не захищає малий бізнес від прискіпливої уваги податківців, а будь-яка дрібна помилка в паперах ризикує обернутися солідним мінусом на рахунку. За що підприємців карають найболючіше, нагадало видання Новини.LIVE.
Українські фізичні особи-підприємці у 2026 році ризикують отримати штрафи до 259 410 гривень за порушення податкового та трудового законодавства. Про це пише Concord Fintech, а першоджерело нагадує: воєнний стан не звільняє автоматично від відповідальності за всі помилки.
БЕЗ ТАБУ розповідає, за які порушення податкова, Державна податкова служба та Держпраці найчастіше нараховують найбільші санкції і як підприємцям зменшити ризики.
Найпоширеніші порушення – це несвоєчасне подання декларацій, затримка сплати податків, несплата єдиного соціального внеску, робота без касового чека та неоформлені працівники. Для дрібного бізнесу саме ці помилки можуть обернутися не символічними, а цілком відчутними втратами.
За неподання або запізнення з декларацією штраф становить 340 гривень, а за повторне порушення протягом року – 1020 гривень. Якщо йдеться про ФОПів із найманими працівниками, суми зростають до 1020 та 2040 гривень відповідно.
Окремо карають за несвоєчасну сплату податків. Якщо затримка не перевищує 30 календарних днів, штраф становить 5% суми податкового боргу. Понад 30 днів – уже 10%. У разі умисного порушення санкція може зрости до 25% несплаченої суми, а за повторне умисне порушення – до 50%.
Крім основного штрафу, податкова може нарахувати пеню. Якщо підприємець сам задекларував податок, але не сплатив його, пеню починають рахувати після 90 днів прострочення. Якщо ж зобов’язання донарахували за результатами перевірки, пеня застосовується з першого робочого дня після завершення строку, вказаного в податковому повідомленні-рішенні.
Окремі санкції передбачені за несплату єдиного соціального внеску. У такому разі підприємцю загрожує штраф у розмірі 20% недоїмки та пеня 0,1% за кожен день прострочення. У 2026 році мінімальний ЄСВ становить 1902,34 гривні на місяць, його сплачують щокварталу до 19 числа місяця, що настає після звітного кварталу.
Ще один болючий пункт – порушення правил розрахункових операцій. Продаж товару без фіскального чека карається штрафом у розмірі 100% вартості товару за перше порушення. За кожне наступне порушення санкція зростає до 150% вартості проданого товару.
Найжорсткіші штрафи, як і раніше, застосовують за неоформлених працівників. За одного такого працівника передбачено 10 мінімальних зарплат, тобто 86 470 гривень. За повторне порушення – 30 мінімальних зарплат, або 259 410 гривень.
Порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці може коштувати дві мінімальні зарплати – 17 294 гривні. Якщо зарплату затримали більш ніж на місяць, штраф становитиме три мінімальні зарплати, або 25 941 гривню.
Водночас підприємці можуть знизити фінансові наслідки, якщо виявлять помилку самостійно до перевірки. Один із варіантів – подати уточнюючу декларацію, сплатити недоплату та штраф у 3% від суми. Інший – показати недоплату в наступній декларації зі штрафом 5%.
Якщо помилка не призвела до заниження податкового зобов’язання, її можна виправити без штрафу. Для ФОПів це важливо, адже навіть незначна неточність у звітності може перетворитися на додаткові витрати.
Для підприємців третьої групи єдиного податку строк подання декларації за третій квартал завершився 9 листопада 2026 року. За несвоєчасне подання ДПС може застосувати штраф у 340 гривень, однак після сплати санкції декларацію все одно доведеться подати.
Під час воєнного стану зберігається можливість довести об’єктивну неможливість виконати податкові обов’язки або скористатися механізмом самостійного виправлення помилок. Але автоматичного «амністування» для бізнесу більше немає – кожен випадок податківці оцінюють окремо.
Підприємцям варто регулярно перевіряти строки звітності, стан податкових зобов’язань і правильність оформлення працівників. Саме в цих питаннях найчастіше й виникають штрафи, які здатні коштувати значно дорожче, ніж сам податок.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що ФОПів можуть штрафувати за найпоширеніші помилки у звітності та розрахунках.
Воєнний стан не скасовує базових вимог податкового та трудового законодавства, а отже, підприємцям доводиться рахувати не лише дохід, а й можливі ризики. Для малого бізнесу це означає одне: дешевше вчасно виправити помилку, ніж потім платити штрафи, які вимірюються десятками або сотнями тисяч гривень.