Чим далі, тим менше пам'ятають якісь подробиці свідки і постраждалі під час Майдану. Плутає карти те, що, у розумінні силовиків часів Януковича, лишилося надто багато недострелених. Та що там – очікуються свідчення екс-президента з Ростова. Але в Україні, схоже, майже ніхто не хоче його вислухати.
Судове засідання, точніше - спроба його провести, вкотре продемонстрували одне – дуже легко визначити, що довкола серед багатьох різноманітних подій, інформації та інших подразників – найголовніше. Те, від чого відволікають. Холодним або надто теплим, або затісним приміщенням, сторонніми звуками, що заважають ЗМІ нормально записати синхрони, акредитаціями та вигаданими на ходу квотами на кількість та різновид телекамер, акредитаціями, яких раніше не було, галасливими провокаторами у натовпі, розмовами про відпочинок та їжу та іншим потоком свідомості. Іноді тупо, коли показують пальцем, треба дивитися в діаметрально протилежний бік.
Місця під залою, де вже вкотре, з дивовижною регулярністю та частотою, слухається справа колишніх «беркутівців», журналісти займали ще з восьмої ранку, хоча суд був призначений, згідно з даними його офіційного сайту, на 11:30, а на місці виявилося, що підготовка до скайп-включення почнеться о 12:00, сам «телеміст» - о 13:00 за нашим часом. У натовпі, що нудився у різних позах біля дверей, можна було побачити екзотичні іноземні агенції, згодом навіть – державне телебачення Китаю (!). Ці кореспонденти справді з’являються дуже рідко – і це завжди ознака того, що справа серйозна, навіть коли на нашому внутрішньому рівні це не надто зрозуміло. Саме «іноземці» і волали найбільше, коли двері відчинилися, і черга як така зникла, наперед полізли переважно загартовані на футбольних трибунах і рок-концертах. Зрештою влізли до зали всі, хоча трошки і один в одного на головах у кілька поверхів. Використали навіть лавки на «гальорці» - лише тумба у кутку, що була ще на півметри вища, так і лишилася нескореною, хоча й була одноголосно визнана найбільш козирним місцем.
Навіть якщо засідання зі скайп-включенням з Ростова, перенесене на понеділок, відбудеться, тобто якимось чином українська сторона забезпечить доправлення до судової зали «беркутівців», чого так просили росіяни, і чого на сто відсотків не могли обіцяти ми – то й тоді, наприклад, прокурори не впевнені, що трансляція не перерветься на найцікавішому місці. Тобто тоді, коли Віктор Янукович припинить читати з папірця підготоване і узгоджене і почне відповідати на питання.
Є ще один варіант: якщо виколупати «беркутівців» з приміщення все ж не вийде, то судді вже згадували про можливість влаштувати відеоконференцію і з СІЗО. Краще так, ніж ніяк, але технічно це буде додаткова можливість знову зірвати процес – бо «впасти» таким чином може не одна трансляція, а цілих дві.
Щодо тих, хто сьогодні мужньо зірвав судовий розгляд, не відходячи від стін СІЗО, висловився і Янукович, і адвокати «беркутівців». Знайти, з’ясувати, покарати. Хоча що там їх шукати – «Правий сектор», «Автомайдан», «Вільні люди», самі у процесі назвались. Кворум той самий, що під час походу на офіс Медведчука, тільки Коханівського не вистачає. Але не факт, що у понеділок не знайдуться інші бажаючі.
У коментарях сторони називали їх патріотично налаштованими представниками – але важко сказати, яким патріотизмом треба керуватися, щоб не дати довезти до суду фігурантів справи Майдану. Що взагалі їм говорили, цим активістам, і хто – питання для якогось факультативу з політтехнологій. З плакатів під СІЗО не можна було з’ясувати причини такої поведінки: «вбивці Небесної сотні» - ну так дайте їм до суду потрапити, де це остаточно з’ясують. Аргумент щодо того, що «беркутівців» можуть відпустити, не зовсім зрозумілий – їх возять туди-сюди приблизно двічі на тиждень, і чому саме сьогодні, під скайп-включення, мали не довезти, важко сказати.
Раніше активностей у цьому судовому процесі було по мінімуму – лише рух С14 одного разу не витримав і облив клітку червоною рідиною. Тоді трохи поговорили про можливість перевести розгляд у закритий режим – і на тому вщухло.
Зрештою, якщо навіть усі учасники процесу зберуться разом і увімкнуть Ростов, то в залі завжди знайдеться хтось із тих, хто може зірвати засідання. Таких людей легко ідентифікувати – у подібних ситуаціях, ще у часи майданівських протестів, вони дуже любили під час виступів тих, хто їм не подобається, різко переставати слухати і починати кричати: «Ганьба!».