Настав час серйозно поговорити про так звану "воєнну економіку" - термін який більшість відкрила для себе відносно недавно. І подібно до дитини із новою іграшкою, в якої цікавість переважає над всім іншим.
Перше питання, яке в мене є до тих, хто бігає із "воєнною економікою" як універсальним рішенням наших проблем це те, чи відомо який відсоток ВВП на сьогодні держава через бюджет вже перерозподіляє на Сили оборони?
Або загалом яка частка ВВП прямо (через бюджет) чи опосередковано (через благодійність) вже перерозподіляється на армію?
По тим цифрам, які бачив, приблизно вийде показник в +30% ВВП.
Наступне питання.
Яка межа цього показника?
Війна це життя в борг - в борг теперішнього і, особливо, майбутнього, і таким чином, розплата за небажання платити набагато менше за оборону в минулому.
Так ось існує певний показник, перетнувши який, наша держава складеться як картковий будинок із середини. В СРСР, який так і не вийшов із мобілізації WWII, показник витрат на оборону складав по окремим підрахункам до 40% ВВП. Другий Райх в WWI не в останню чергу запросив миру, бо рівень життя в тилу впав нижче певної межі, і солдати на фронті не бачили особливого сенсу воювати за те, що їх рідні в тилу живуть все гірше.
Це отакі от два питання, важливих відповіді на які не мають ті, хто відкрив для себе недавно таке поняття як "воєнна економіка".
При цьому все сказане вище не заперечує того, що можливо треба ще трохи ВВП перерозподілити на Сили оборони. Або краще витрачати наявні ресурси.
Але в цього процесу є певна межа. І це варто памятати.
Окремо вітаю всіх із тим, що ми знову дозволили накинути нам дискурс апріорі невигідний. І забуваємо те, що Україна і так взяла на себе чимало прямих і опосередкованих витрат в протидії ревізіонізму Московії. Є звичайно можливість підзатягнути пояси і іще трохи взяти. Але є певна межа. Тому паралельно із тим, що Україна робить відповідні кроки, наші партнери мають таки почати номінальну перевагу в ВВП в порівнянні із Московією перетворювати на реальну перевагу на полі бою в формі озброєння і боєприпасів. Бо якось просити Україну далі тягнути лямку протидії Московії як є зараз то вже трохи занадто. Які б ми не були ефективні і класні, але самозабезпечення не буде. Як в принципі не могло б його бути в усіх інших країн НАТО, окрім США якби вони опинилися в обставинах України.
Але ми ж не будемо боротися із тим дискурсом який нам навязують, а покірно одягнемо на себе і будемо один одного їсти.