Ну що, давайте трохи обмалюємо загальну картину на фронті на грудень-січень-лютий.
1. Основним напрямком ударом будуть Покровськ та Мирноград. Фактично, це будуть різні операції на початкових етапах, а потім можуть стати одним цілим.
2. Другорядними напрямками (але не менш важливими для виконання п.1) стануть курахівський та великоновосілківський.
Ворог явно бажає "закрити питання" з ними до початку покровської операції, щоб виключити можливість флангового удару.
Ще будуть дотискати Торецьк та Часік, щоб вийти на околиці Констахи. Це також читається.
3. Будуть відволікаючі удари. Повторення висадки на західному березі Оскола, тільки в більших масштабах.
За можливі (!) спроби форсувати Дніпро на Херсонщині ви вже чули.
Також можуть (!) спробувати вдарити на Оріхів та/або Гуляйполе.
4. І звісно ж, окупанти спробують (!) повністю відкинути наші сили з Курщини та зайти в Сумську область та північно-західну частину Харківської.
5. Як бачимо, загалом це може бути активізація майже на всіх ділянках.
Вона не буде довгою, бо сил у ворога на затяжні бої по такій ширині фронтів просто нема.
Це буде робитися як останній "аргумент", щоб всадити нас за стіл перемовин та змусити підписати капітуляцію.
Але головне - плани ворога не дорівняюють їх успішному виконанню.
Окупанти можуть запланувати хоч колонізацію Проксіми Центри b, але це не означає, що вони це зможуть зробити.
Наша задача - просто вистояти. А потім далі думати про свої дії. І геть не дипломатичні.
Бо реальні перемовини з неадекватним ворогом можливі виключно через здобуття сильної переговорної позиції на полі бою. Ніяк інакше.
Ми ж не хочемо через 3-4 роки після нового "мінську" отримати нову війну? Тільки на той раз ми можемо тупо не вистояти.
Отож бо і воно, мої любі.