Зустріч Сі Цзіньпіна і Путіна в офіційному режимі розпочата. Навіщо це обом сторонам?
По-перше, РФ так чи інакше просто вимушені нарощувати взаємини з КНР. Тому що настільки яскраво підкреслений сировинний характер російської економіки потребує складних технологій, сильних видобувних і переробних компаній. Західні компанії з цієї компоненти відносин з РФ вийшли і продовжують виходити. Аби російське нєчто приносило мільярдні прибутки, звідкись мають приїхати дорогі технології - цього разу це буде Китай.
Ця заміна Заходу на Китай в структурі російської економіки - річ стратегічного масштабу. Навіть після війни це явище не дінеться нікуди: Китай буде йти шляхом економічної колонізації РФ зсередини. У цій системі захоплювати якісь російські землі і заселяти китайчатами взагалі непотрібно: китайські компанії і так будуть мати унікально вигідні умови, бо конкуренцію їм Захід складати не буде тут взагалі.
РФ також хотіли би отримати від КНР суттєву військову допомогу, потрібну для продовження війни. Передусім - бронетехніку і боєприпаси. Безумовно, це не вдасться довго тримати в таємниці. Однак для Китаю цей момент не виглядає досить вдалим, аби надавати ці засоби РФ. По-перше, це одразу провокує ланцюжок американських санкцій: виводить КНР якомога більше з business as usual у зону конфронтації, що посилює рубання зв’язків і виведення підприємств з КНР у сусідні держави. По-друге, власне самі діячі в КНР лише на старті реальної конфронтації із США, не дуже готові фізично, хоча вже розуміють, що вона буде неминуча. Як наслідок, їм треба нарощувати темпи переведення на передвоєнні рейки - модернізувати у великих масштабах бронетехніку етс. Віддати при цьому відчутну частку своїх запасів до РФ для КНР видається не досить розумним у розрізі підготовки до конфлікту за Тайвань, який все одно можливий і часу для підготовки може катастрофічно не вистачити.
Водночас, публічно робити заяву про допомогу РФ Китай не буде. Лише протягом місяця-другого після візиту Сі до РФ ми зможемо побачити, чи з’явились таки китайські озброєння у РФ. Політично - давати для Пекіну їх безглуздо. Втім, у кожного своя міра безглуздя.
Однак КНР не дуже-то і переживають, що РФ у цій війні втрачає території, вплив і економіку. Бо це усе ще більш відверті фактори, які прив’язують РФ до КНР і роблять це безальтернативним шляхом. Для Пекіну розпад РФ звісно був би проблемою великих масштабів, однак сама поразка РФ у війні не розглядається як підстава для дезінтеграції РФ принаймні тими, хто лояльний до антизахідного вектору. За винятком, хіба що Пригожина та інших нахрюк-майстрів з російського інфопростору.
Однак реалія така, що Пекін у існуючих умовах влаштовує щодо нинішньої РФ майже усе. Навіть втягнутість її у війну без можливості отримання хоч якихось вигод. Тому запропонований мирний план КНР і був аж настільки безглуздим і нереалістичним.