Політичний оглядач Валентин Гладких пояснює, в чому різниця між "державним переворотом" та Революцією Гідності, а також констатує, що плодами її скористалися негідники.
Мушу зізнатися: я не брав участі у "державному перевороті", а відповідно не буду постити під аватарокою цю безглузду фразу.
Я разом з тисячами українців у Києві та мільйонами в усій країні брав участь у Революції Гідності.
І мабуть є частина моєї провини у тому, що купка покидьків-пройдисвітів-пристосуванців, які дорвалися до влади на хвилі народного невдоволення режимом Януковича (злочинність якого між іншим, на жаль, так і не була доведена у правовоий спосіб, лишившись "метафорою" за П'ЯТЬ років володарювання Сивочоголо Гетьмана та його псевдопатріотичних посіпак-мародерів) спромоглася той народний протест і бажання до змін, який мав би завершитися справжньою революцією - зміною не лише панівної верстви, але й докорінною зміною соціальних практик, зафіксувати на фазі "державного перевороту" - коли одна частина панівної верхівки змінила іншу, без будь-яких докорінних соціально-економічних та соціально-політичних змін. Крім, сподіваюся, остаточної зміни геополітичної орієнтації.
Втім, схильний думати, що якби не агресивна і тупорила поведінка керівництва РФ з анексією Криму та війною на Донбасіі, з цим також "сцена Майдану" не дуже поспішала б, оскільки ментально і поведінково вся та псевдопатріотична і псевдореформаторська шваль, яка дорвалася до влади після втечі преЗЕКа, попри всю свою проєвропейську, демократичну та патріотичну риторику насправді значно ближче до "колег" "из-за поребрика", ніж з ЄС чи США. Не здивуюся, якщо на домашніх вечірках у Сивочолого Гетьмана гості підспівують слідом за улюбленим репером Порошенка-молодшого ФЕЙСОМ "я роняю запад!"
Але це предмет іншої дискусії.
І якби прикро це не було, але насправді найкраще і найповніше володарювання "сцени Майдану" та продисвітів, які до неї примазалися на чолі з вічним пристосуванцем і кон'юнктурщиком П.Порошенком, ілюструє ситуація з розкраденими мільйонами, що мали піти на будівництво Музею Революції Гідності та вшанування пам'яті тих, хто віддав найцінніше - своє життя - заради віри у краще майбутнє нашої Держави. Між іншим, розслідуваня "справи Майдану" за роки перебування при владі патріотів-революціонерів, "народжених на Майдані", також чомусь не дуже просунулося.
І реально нудить від їхніх нахабних, ліцемірних, брехливх, зажерливих і відгодованих пик, які мають нахабність ще щось патякати про якійсь "реванш".
Та ви і є тим РЕВАНШЕМ, а точніше КОНСЕРВАЦІЄЮ найгірших рис режиму Януковича, тільки з безвізом...
І навіть сьогодні коли їх як напаскудившого кота тицяють носом у плоди їхнього п'ятирічного паскудства, зокрема, ситуацію з невідомо куди зниклими коштам на будівництво Музею, вони відкривають свої пащеки і мають нахабність патякати про якійсь переслідування та ховаєтися за пафосною риторикою про чиєсь нібито бажання "ліквідувати Музей Революції Гідності".
Що ліквідовувати, чмошнікі?
Будку, яку ви поставили за 110 мільйонів і П'ЯТЬ років перебування при владі?
Який реванш?
ВИ за знову ж таки П'ЯТЬ років монопольного перебування при владі за відсутності будь-якої реальної опозиції, яка б мала серйозну підтримку у суспільстві НЕ СПРОМОГЛИСЯ, а ШВИДШЕ НЕ СХОТІЛИ ПРИТЯГНУТИ до відповідальності та покарати БОДАЙ КОГОСЬ представників "злочинного режиму Януковича".
Про що ви пащекуєте?
Так ось, не буду казати від імені всіх учасників тих подій, скажу лише від себе: я як учасник Революції Гідності ВИМАГАЮ РОЗСЛІДУВАННЯ ситуації зі зниклими коштами на створення музею та ЖОРСТОКОМУ ПОКАРАННІ ВСІХ ВИННИХ у цьому!
А революція все одно переможе, всупереч всієї тієї гнилі, яка воліла б обмежитися "державним переворотом та, вигукуючи "патріотичні гасла", безбожно визисувати Україну собі на користь.
П.С. а новій команді на чолі з паном Зеленським також час зрозуміти, що вибори 2019 року, які справедливо називають "електоральною революцією" - це продовження тих самих тенценцій, що свого часу призвели до Помаранчової Революції та Революції Гідності. Суспільство вимагає змін і дедалі менше схильне вірити у пафосні промови та "пророцтва Нострадамуса" про те як воно буде колись.
На жаль, попри певні успіхи свого півторічного перебування при владі новій команді особливо хизуватися нічим. А присутність у лавах нової команди пройдисвітів з середовища "активістів та громадських діячів найємо-лещенківського розливу" взагалі навіває песимістичні настрої.
Але це також предмет вже геть іншої дискусії.
Пост Валентина Гладких на фейсбуці: