У Швеції прем'єр-міністром уперше в історії обрали жінку. Але факт цей навряд назвеш щасливим.
54-річну Магдалена Андерсон вже через сім з половиною годин після обрання подала у відставку. Причиною став розпад правлячої коаліції у королівстві.
Магдалена Андерсон народилася у шведському місті Упсала в сім'ї викладачів. Вона закінчила Стокгольмську школу економіки та розпочала політичну кар'єру у 1996 році як радник в апараті прем'єр-міністра Йорана Перссона. У 2014 році Андерсон очолила міністерство фінансів Швеції, ставши першою жінкою на цій посаді. На початку листопада 2021 року вона стала головою Соціал-демократичної робочої партії Швеції, яка найчастіше формувала уряд країни протягом останніх 100 років.
24 листопада у шведському парламенті (Ріксдазі) пройшло голосування про призначення Андерсона на посаду прем'єр-міністра. У Швеції кандидату в прем'єри необов'язково отримувати більшість голосів депутатів на свою підтримку — достатньо, щоби більше половини членів парламенту, або як мінімум 175 осіб, не проголосували проти нього. Андерсон фактично підтримали 174 депутати (117 висловилися «за», 57 утрималися), проти виступили ще 174 члени парламенту. Тобто для відхилення її кандидатури забракло одного голосу.
Андерсон стала прем'єр-міністром меншини: у її Соціал-демократичної робочої партії зараз 100 із 349 місць у Ріксдазі. Соціал-демократи сформували коаліцію з Партією зелених, яка також у повному складі підтримала кандидатуру Андерсона на пост прем'єра. Ще дві парламентські сили — Ліва партія та Партія центру — утрималися під час голосування за прем'єрську посаду і таким чином не перешкоджали висуванню Андерсон.
Але слідом за призначенням Андерсона на голосування в Ріксдазі було винесено проєкт бюджету на 2022 рік, запропонований її кабінетом. На цей раз Партія центру проголосувала проти, заявивши, що для неї цей проект надто лівий. Вона підтримала опозиційний проект бюджету, представлений коаліцією за участю ультраправої партії "Шведські демократи". Через позицію Партії центру саме цей варіант бюджету в результаті було прийнято. Він передбачає, зокрема, зниження податків на паливо та підвищення зарплат поліцейських.
У відповідь Партія зелених оголосила про вихід із коаліції із соціал-демократами. Андерсон спочатку заявила, що зможе керувати країною з бюджетом, який розробила опозиція. Але в результаті була практиці, що склалася в Швеції, згідно з якою після розпаду правлячої коаліції прем'єр-міністр повинен подати у відставку. "Я не хочу очолювати уряд, легітимність якого може бути оскаржена", - заявила Андерсон. Спікер парламенту Швеції Андреас Норлен прийняв її відставку та пообіцяв повідомити про подальший процес формування уряду 25 листопада.
Формально Андерсон не встигла стати прем'єр-міністром Швеції (її призначення мало набути чинності з 25 листопада). Але має високі шанси таки очолити шведський уряд. Ймовірно, найближчими днями кандидатуру Андерсона знову буде висунуто на голосування. Вона вже заявила, що готова очолити уряд, в якому буде представлена лише її Соціал-демократична робітнича партія. Партія зелених та Ліва партія оголосили, що під час нового голосування підтримають Андерсон, а Партія центру обіцяла утриматися.
Якщо Андерсона повторно оберуть на посаду прем'єр-міністра, вона, як очікується, винесе на голосування в парламенті новий проект бюджету.