Відомий публіцист Віталій Портников різко розкритикував рівень підготовки сучасних інтерв'юерів, звинувативши їх у некомпетентності та ігноруванні фактів. Про те, чому медіа скотилися до трансляції чуток із Telegram, він [заявив під час нещодавньої публічної розмови](https://www.youtube.com/watch?v=g-YHK6F3nSQ).
Відомий український публіцист та журналіст Віталій Портников різко розкритикував рівень підготовки сучасних інтерв'юерів, звинувативши їх у некомпетентності, ігноруванні історичного контексту та сліпому наслідуванні трендів соцмереж. Про це стало відомо з його публічного інтерв'ю, відео якого поширили в мережі.
БЕЗ ТАБУ розповідає, які саме претензії висловив медійник своїм колегам та чому, на його думку, сучасні формати часто програють у професійних стандартах.
Портников висловив обурення тим, що журналісти приходять на зустрічі абсолютно непідготовленими, не знаючи бекграунду спікера за останні десять років. За його словами, медійники часто очікують на легку розмову, де гість буде беззастережно погоджуватися з усіма тезами.
«Тому що ваша проблема, що така ж сама, як у Зеленської всієї компанії, що ви нічим не цікавитеся, приходите в 2026 році брати якесь інтерв'ю, до якого ви взагалі не готові. Ви навіть не цікавитеся, що було в цій країні останні 10 років. І ви вважаєте, що я з якихось причин буду на вас дивитися закоханими очима», – наголосив Віталій Портников.
Він підкреслив, що професійна журналістика вимагає глибокої підготовки, знання реальних фактів та чіткого розуміння того, чому саме проводиться розмова з конкретною людиною.
«Мені не подобається такий стиль розмови, скажімо, і погоджуватися з усіма вашими тезами я не буду. А це некомпетентно, дорогий колего. Журналістика потребує підготовки, компетентності, знання фактів, принаймні розуміння того, чому ви з людиною розмовляєте і що вона робила», – додав публіцист.
Окремо журналіст звернув увагу на те, що сучасні інтерв'юери часто використовують як джерело інформації чутки та маніпуляції з соціальних мереж, зокрема з анонімних Telegram-каналів, замість того, щоб аналізувати реальні заяви та публікації спікерів.
«Причому не з соціальних мереж, не з пропаганди агітації, яка там може на мою адресу висловлюватися різними там ідіотами, які отримують за це свої там сребреники в Telegram-просторі. А якщо це є реально? Ну, це ж просто зробити, почитати чи подивитися, що я говорив там в 14-му році, щоб не дорікати мені тим, чого я не робив», – підсумував Портников.
Цей інцидент яскраво ілюструє глибинну кризу в сучасних медіа, де швидкість публікації та гонитва за переглядами часто витісняють якісну аналітику та перевірку фактів. Відмова Портникова підігравати непрофесійному підходу викликала жваве обговорення у професійній спільноті та підтримку з боку аудиторії, яка втомилася від поверхневих форматів.
Проблема якості українського медіапростору та поширення неперевіреної інформації через анонімні мережі неодноразово ставала предметом дискусій серед експертів. Фахівці зазначають, що зростання популярності швидкого контенту в месенджерах суттєво знижує стандарти класичної журналістики та веде до маніпуляцій громадською думкою.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні активізувалася дискусія щодо можливого регулювання або блокування Telegram-каналів, які поширюють дезінформацію.