Масовані російські обстріли фактично паралізували українську металургію, яка колись забезпечувала десяту частину ВВП та третину експорту. Як з'ясували журналісти BBC, зупинка промислових гігантів ставить під загрозу фізичне виживання цілих міст.
Російські удари по українських металургійних заводах фактично паралізували частину галузі, яка до повномасштабної війни давала близько 10% ВВП і третину експорту, пише BBC.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому наслідки цих атак виходять далеко за межі окремих підприємств і б’ють по бюджетах міст, зайнятості та здатності країни відновлюватися.
Одним із найпоказовіших прикладів стала «Запоріжсталь». Після чотирьох хвиль атак у серпні та вересні завод, де працюють близько 8,5 тисячі людей, зупинився на невизначений термін. На підприємстві пошкоджені обладнання, дахи та доменні печі.
Головний операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко розповів BBC, що по заводу випустили 17 ракет. Унаслідок ударів вісім працівників загинули, ще 31 зазнав поранень.
«Зараз ми розчищаємо завали і намагаємося спланувати відновлювальні роботи», – зазначив він.
Водночас у компанії не мають гарантій, що підприємство взагалі вдасться повернути до повноцінної роботи. За даними BBC, після останніх атак постраждали всі великі металургійні підприємства України, деякі – неодноразово.
До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував роботою понад пів мільйона людей. Тепер, за оцінкою Мироненка, внесок галузі у ВВП може бути «близьким до нуля».
Проблема не обмежується виробничими майданчиками. У промислових містах податки металургійних компаній можуть формувати від 30% до 70% місцевих бюджетів, розповів керівник GMK Center Станіслав Зінченко.
Тому зупинка заводів означає не лише втрату робочих місць, а й ризики для фінансування тепломереж, водогонів, дитячих садків, шкіл і соціальних служб.
У Кривому Розі після серії атак не зміг відновити роботу й «АрселорМіттал Кривий Ріг». П’ятеро працівників підприємства загинули, а голова Ради оборони міста Олександр Вілкул назвав ситуацію дуже складною, наголосивши на наслідках для міського бюджету.
Українська металургія й до нинішніх ударів втратила значну частину потужностей через війну. Якщо до 2014 року в країні працювали 12 великих металургійних заводів, то до 2025-го їх залишилося шість. Серед втрачених – «Азовсталь» і комбінат імені Ілліча в окупованому Маріуполі.
Станіслав Зінченко попереджає, що якщо нинішні підприємства й далі стоятимуть, без роботи можуть опинитися сотні тисяч людей. Це, своєю чергою, здатне спровокувати нову хвилю міграції.
Окремий виклик – потреби самої України. Сталь критично потрібна для оборонного виробництва, будівництва укриттів і майбутньої відбудови.
«Метінвест» уже намагався перезапустити «Запоріжсталь», але одна з печей пропрацювала лише десять годин – після цього стався новий удар. Через постійну загрозу атак компаніям складно вирішувати, чи варто вкладати великі кошти у відновлення просто зараз.
Навіть у разі відновлення виробництва залишаються проблеми з логістикою. Удари по залізниці ускладнюють перевезення всередині країни, а небезпека в портах б’є по експорту.
Попри це, працівники «Запоріжсталі» продовжують розбирати завали й ремонтувати те, що ще можна врятувати. Денис Максишко порівнює їхню роботу з фронтовою буденністю: «Це схоже на те, що роблять військові в окопах. Звичайні люди, як солдати, борються за виживання заводу», – сказав він.
Окремо BBC нагадує: кожна година повітряної тривоги через загрозу ракетних ударів може коштувати українській економіці близько 45 млн доларів через простій бізнесу. За словами міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, Росія дедалі частіше атакує саме промислові підприємства, склади, логістичні центри та дата-центри.
Особливо відчутними стають тривалі атаки, коли повітряні тривоги тривають годинами, а підприємства змушені зупинятися. Кравченко також визнавав, що Україна не повністю передбачила, наскільки швидко Росія розгорне виробництво і застосування нових реактивних дронів.
Зрештою йдеться не лише про металургію як галузь. Якщо промисловість і далі втрачати темп, країна ризикує підійти до відбудови без одного з ключових джерел власних ресурсів і податків.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як російські обстріли б’ють по енергетиці, транспорті та іншій критичній інфраструктурі, змушуючи бізнес працювати в умовах постійних зупинок і втрат.