Ракетні удари РФ та внутрішні економічні виклики поставили важку промисловість України на межу катастрофи. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на «Forbes Україна», гіганти галузі зупиняють печі, що загрожує втратою половини валютної виручки країни.
Серпневі ракетні удари РФ вивели з ладу частину потужностей української важкої промисловості. За даними РБК-Україна з посиланням на Forbes Україна, зупинилася «Запоріжсталь», а «АрселорМіттал Кривий Ріг» змушений скорочувати виробництво.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому це б’є не лише по окремих заводах, а й по валютній виручці, логістиці та бюджетних надходженнях країни.
У середині серпня російська балістика влучила по «Запоріжсталі». Внаслідок атаки загинули семеро працівників, були пошкоджені енергетичні підрозділи, інфраструктура та основні й допоміжні потужності доменного виробництва. У «Метінвесті» кажуть, що масштаб руйнувань безпрецедентний і співмірний із воєнними втратами середини ХХ століття.
У ніч на 16 серпня удару зазнав і «АрселорМіттал Кривий Ріг». Там загинули двоє людей, ще 13 працівників і підрядників дістали поранення. Підприємство теж змушене зменшувати виробництво.
Разом ці два підприємства забезпечують близько 70% української металургії, тож їхня зупинка або істотне скорочення роботи має наслідки не лише для галузі, а й для суміжних секторів.
Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков попереджає, що за подальшого погіршення ситуації Україна може втратити до половини валютної виручки від експорту продукції гірничо-металургійного комплексу. «Ситуація більше, ніж просто погана, кількість негативних факторів зашкалює. Запас міцності майже вичерпаний. Йдеться вже про тижні», – зазначив він.
Для галузі це означає не лише падіння експорту, а й ризик для курсу гривні та бюджетних надходжень. За даними «Укрметалургпрому», у 2025 році експорт продукції ГМК становив 6,2 млрд доларів, а частка галузі у валовому внутрішньому продукті – близько 5,5%.
Окремий ризик створюють удари по транспортній інфраструктурі. У Запоріжжі російські війська атакують мости через Дніпро, а в разі їх пошкодження логістичне плече для «Запоріжсталі» може збільшитися приблизно на 70 кілометрів в один бік.
Ситуацію у металургії погіршують не лише обстріли. Галузь одночасно відчуває тиск через механізм CBAM, нові торгові обмеження Європейського Союзу, блокування морських портів і підвищення тарифів «Укрзалізниці». У комплексі це може ще сильніше скоротити виробництво, експорт і валютну виручку.
Відновлювальні роботи на постраждалих підприємствах уже тривають: фахівці оцінюють масштаби пошкоджень, шукають технічні рішення і необхідні ресурси. Водночас точні строки відновлення роботи поки не називають – вони залежатимуть від безпекової ситуації та можливості відновити не лише обладнання, а й усю виробничу й логістичну систему.
Минулого року металургія забезпечила Україні 7,2% ВВП, 6,4 млрд доларів експорту та близько 1 млрд доларів податкових надходжень. Попри ризики, підприємства ГМК інвестували 650 млн доларів, що становило 18,3% усіх капітальних інвестицій у промисловість.
«Метінвест» Ріната Ахметова, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств, у першому кварталі 2026 року сплатив 4,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Загалом із початку повномасштабної війни сума податкових відрахувань групи сягнула майже 78 млрд грн.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що українська промисловість і логістика вже кілька років працюють під тиском війни, нестачі безпеки та обмежень на експорт. Саме тому удари по великих металургійних майданчиках мають наслідки, які виходять далеко за межі однієї галузі.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що підприємства ГМК залишаються серед ключових донорів українського бюджету й експорту, а тому будь-яка тривала зупинка виробництва одразу відбивається на макроекономічних показниках країни.