На підконтрольній території Донеччини щонайменше 133 самотні людини з обмеженою рухливістю категорично відмовляються виїжджати з-під обстрілів у безпечні регіони. Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на дані Донецької ОВА.
На Донеччині станом на 11 листопада 133 самотні маломобільні людини категорично відмовляються від евакуації, повідомила Донецька обласна військова адміністрація (ОВА) під час онлайн-брифінгу, передає Укрінформ.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться про людей, які перебувають під постійною загрозою обстрілів, але не хочуть покидати домівки навіть попри ризик для життя.
За словами заступника начальника управління – начальника відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА Дмитра Пожарського, на обліку були 171 одинока маломобільна людина, яка отримувала соціальну послугу догляду вдома. Із них 133 людини нині відмовляються від евакуації.
Ще 38 людей не виключають, що можуть виїхати пізніше, якщо безпекова ситуація погіршиться. Серед них 18 мають рідних в інших регіонах України, куди можуть поїхати.
Місцеві соціальні працівники щодня проводять із людьми роз’яснювальну роботу. До цього залучають поліцейських, рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, волонтерів і професійних психологів.
«Ми дякуємо тим соціальним робітникам, які ще залишилися на Донеччині, бо це героїчна праця під постійними обстрілами. Вони надають відповідну допомогу одиноким маломобільним – приходять, годують, прибирають, доставляють воду», – зазначив Пожарський.
Водночас він додав, що частина працівників соціальної сфери звільняється і переїжджає до безпечніших регіонів, де на такі професії є попит по всій країні.
За даними ОВА, від лютого 2022 року з підконтрольної Україні території Донеччини евакуювалися майже 1 мільйон 481 тисяча людей, зокрема понад 217 тисяч дітей.
Нині в області залишаються близько 59 тисяч цивільних, серед яких приблизно 1,79 тисячі дітей.
Проблема евакуації на Донеччині залишається однією з найскладніших у прифронтових районах: навіть за наявності транспорту, супроводу та допомоги частина людей відмовляється залишати свої домівки до останнього.
Для маломобільних і самотніх людей така відмова часто означає не лише психологічну прив’язаність до житла, а й страх перед невідомістю, новими умовами та втратами, які супроводжують кожен переїзд у воєнний час. У регіоні це створює додаткове навантаження і на соціальні служби, і на тих, хто щодня працює під обстрілами.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що на Донеччині через бойові дії регулярно розширюють зону примусової евакуації родин із дітьми та посилюють роботу з вивезення вразливих категорій населення.