«Теоретично працює, фактично — ні»: омбудсмен Лубінець пояснив, чому оскаржити рішення ВЛК майже нереально
Право оскаржити висновок військово-лікарської комісії в Україні існує переважно на папері. Про це в інтерв'ю виданню Новини.LIVE заявив омбудсмен Дмитро Лубінець, пояснивши, як ця бюрократична пастка штовхає хворих військових у СЗЧ.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю Новини.LIVE заявив, що право оскаржити висновок військово-лікарської комісії в Україні фактично не працює.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому механізм оскарження, який формально передбачений, на практиці часто не дає військовозобов’язаним жодного шансу швидко захистити свої права.
«Теоретично працює, фактично – ні»
Лубінець наголосив, що після рішення ВЛК людина не встигає оперативно домогтися повторного перегляду висновку на рівні обласної чи центральної комісії. За його словами, якщо військовозобов’язаного одразу визнають придатним або обмежено придатним, реальної можливості для швидкого оскарження він не отримує.
«Теоретично працює, фактично – ні», – сказав омбудсмен, описуючи ситуацію з переглядом рішень ВЛК.
На практиці це означає, що людина може опинитися в системі мобілізації ще до того, як встигне довести наявність хвороби або помилку медкомісії.
Як хворого військового доводить до СЗЧ
Омбудсмен навів приклад чоловіка із серйозним захворюванням, якого ВЛК визнала придатним. Після мобілізації його направили на полігон, де навантаження виявилися для нього непосильними. Зрештою він залишив місце служби та отримав статус СЗЧ – самовільне залишення частини.
За словами Лубінця, ця людина визнає, що пішла з частини, але просить лише одного – пройти повторне ВЛК у присутності працівників Офісу омбудсмена, щоб довести: причина не в небажанні служити, а в стані здоров’я.
Водночас самостійно звернутися по медичну чи юридичну допомогу такий військовий уже не може. У разі появи його можуть одразу затримати, адже він перебуває в розшуку через СЗЧ.
Лубінець вважає, що в Україні досі немає чіткого механізму повернення таких людей до військових частин після врегулювання їхнього статусу. На його думку, це питання потребує окремих законодавчих змін.
Довіра до ТЦК і регіони-лідери
Поруч із критикою чинної процедури омбудсмен також згадав регіони, де мобілізаційні процеси, за його оцінкою, відбуваються ефективніше. Зокрема, він назвав Кіровоградську та Хмельницьку області, які нині є лідерами за показниками мобілізації.
Лубінець пояснив це вищим рівнем довіри громадян до роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Водночас він наголосив, що підвищити цю довіру можна лише через прозорі правила, повагу до прав людини та реальні державні гарантії для військовослужбовців.
У дискусіях про мобілізацію цей аргумент звучить не вперше: проблема вже давно виходить за межі суто медичної процедури і впирається в питання якості державних інституцій.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні тривають дискусії щодо змін до підходів у мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування. У попередніх матеріалах ми також звертали увагу на те, що прозорість процедур і зрозумілі правила дедалі частіше називають ключовою умовою довіри до системи.
