Письменниця Оксана Забужко у річницю знищення історичного центру Києва нагадує, як Україна опинилася крайньою у битві двох тоталітарних режимів.
Ух яке знакове фото прислали: перші вибухи на Хрещатику цього дня 1941 р.! (судячи з локації - "Дитячий світ", над яким розташувалась німецька комендатура, і кінотеатр на Прорізній). Перше в історії застосування радіокерованих мін.
Так убивали місто, збудоване моїми предками: необлічимі жертви, назавжди знищений у вогненному пеклі історичний центр (вічний уклін Олексі Повстенку за врятовану Софію - потім він ще подарував американцям Капітолій!), і десятки тисяч розлізлих по садах і парках погорільців, і кількатижнева пожежа, в якій, здавалось, задихнеться все живе (ох як пора нам нарешті видати досі неопубліковані щоденники Докії Гуменної, яка все те фіксувала!), - і тут-таки схоплені німцями заручники, і блискавично поширена "гібридна" чутка, ніби це все "жиди наробили"(с), і за кілька днів - Бабин Яр...
Так починався Голокост.
Так один сатанинський режим передав на моїй землі естафету другому - і цей "танець демонів" став головним мотивом 20-го століття.
І все ще не хоче кінчатись.
Сьогодні, цього самого дня, через 76 рр. в Німеччині все ще рвуться до влади на виборчих дільницях "радіокеровані" з Кремля "міни", і "Альтернатива", чий ватажок, А. Гаулянд, відкрито й цинічно пропонував "поділ України" (знов на Райхскомісаріат і Дістрікт Галіцієн, що?), - пишуть, начебто таки проходить в парламент.
Останнє відлуння тої війни. Останні поштовхи.
Історично вони вже нічого не вирішують. Але дим і чад пускатимуть на нас - до останнього.
Згиньте вже, нечисті. Розточіться, щезніть, - разом із вашим, дотла прогнилим Карфагеном.
Fiat justitia.
Пост Оксани Забужко на фейсбуці