Українським водіям варто уважніше стежити за кермом і технічним станом авто: правоохоронці оголосили про черговий етап рейдів, про що повідомляє Радіо ТРЕК.
Українці дедалі частіше знімають готівку з банківських карток, але про критичний відтік коштів із банківської системи наразі не йдеться, повідомляє Радіо ТРЕК.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що серед головних причин такого зростання попиту на готівку – побоювання українців щодо можливих відключень світла взимку та перебоїв у роботі платіжних терміналів.
Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас в етері День.LIVE зазначив, що за січень-вересень 2026 року банки видали через каси 2,46 трильйона гривень готівки, тоді як українці внесли до банків 2,41 трильйона гривень.
Різниця становить близько 50 мільярдів гривень, тобто приблизно 2% від загального обсягу готівкового обігу. За словами Дубаса, торік за аналогічний період цей показник був більшим і сягав близько 5%.
Тож збільшення попиту на готівку не означає масової втрати довіри до банків або критичного відтоку капіталу.
Однією з причин є бажання мати запас на випадок, якщо через обстріли енергетичної інфраструктури не працюватимуть термінали, банківські сервіси або інтернет. Йдеться не про великі суми, а радше про кількасот гривень на щоденні дрібні витрати.
«Для цього потрібно мати в кишені там за 100, 200, 300 чи 500 гривень для того, щоб зробити якусь оперативну покупку», – пояснив президент Асоціації українських банків.
Окремо Андрій Дубас прокоментував побоювання щодо різкого стрибка курсу долара. На його думку, сценарій із курсом 50–60 гривень наразі малоймовірний.
Банкір вважає, що до кінця року курс може триматися в межах 45–45,7 гривні за долар. Серед чинників, які підтримують валютну стабільність, він назвав міжнародну фінансову допомогу Україні, золотовалютні резерви Національного банку України та подальше виконання реформ.
Ще одне питання, яке прокоментував Дубас, – різниця між офіційною інфляцією та особистим відчуттям дорожнечі в магазинах. За бюджетним прогнозом, середня інфляція становить 8,6%, однак окремі товари за рік могли подорожчати і на 20% та більше.
Пояснення, за його словами, у методології Держстату: індекс споживчих цін рахують не лише за продуктами харчування, а за кошиком із 315 позицій, куди входять комунальні послуги, транспорт, медикаменти, побутова техніка та інші витрати.
Андрій Дубас також заявив, що довіряє методології Держстату й вважає, що її вдосконалюють завдяки цифровим інструментам і відкритим даним.
Фактично це означає, що зростання цін на частину товарів може частково компенсуватися стабільністю або повільнішим подорожчанням інших категорій.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як українці адаптуються до економічних ризиків на тлі війни та перебоїв з енергопостачанням, а також про те, як поведінка споживачів змінюється під час сезонних загроз. Читайте також інші матеріали БЕЗ ТАБУ.