В російській Z-сфері скоро знову почнуть шукати зраду і винних серед своїх же командирів, втім тепер це будуть уже канали пов’язані безпосередньо із МО РФ і Шойгу, а не пригожинські і кадирівські писаки.
Раніше група Пригожина, Кадиров і замглави АП Кирієнко продавили призначення на посаду командувачем військ ЗС РФ в Україні генерала Суровікіна, під що розгорнули нищівну критику генерал-полковника Лапіна і заодно Шойгу з Герасимовим. Суровікіна пропонували взагалі запхати аж на посаду очільника Генштабу РФ, однак посада Головкома окупаційних військ в Україні теж немало, бо фактично є прямим трампліном в ГШ у разі хоч трохи помітного успіху.
Сьогодні відбувся перший великий і значний вихід Суровікіна в російську медійку з часу його призначення на нову посаду. І вимушений він був повідомляти дійсно «важкі новини» і готувати до «важких рішень». По-перше, він заявив що Україна планує підрив Каховської ГЕС яка виконує роль одного з ключових засобів сполучення угрупування РФ в Херсоні з лівим берегом Дніпра. Сили РФ в Херсоні по суті відрізані від основних військ і сполучаються двома мостами. Знищення ГЕС вустами Суровікіна насправді означає якраз те, що російські війська готуються до виходу з Херсону і під нібито існуючою загрозою знищення ГЕС і відрізання угруповання остаточно це буде виглядати м’якшим рішенням, аніж проста звичайна втеча. По-друге, очевидно що росіяни в цьому ракурсі запланували підрив ГЕС уже після відступу основних сил з Херсона на лівий берег Дніпра, аби ніхто не кинувся за ними вслід форсувати річку і наздоганяти.
Паралельно із цим, Сальдо і Стремоусов почали говорити про виведення окупаційних структур з Херсона на лівий берег Дніпра та навіть можливу евакуацію населення. Це саме маркери підготовки міста до здачі. Наразі хоч план уже і винесено нагору, опубліковано і розбито в медіа на маленькі підтеми якими готують росіян приймати цю реальність, немає повної вірогідності що ніхто не втрутиться і не запропонує тримати Херсон до останнього.
Втім, сам контроль над містом не становить аж такого вирішального великого значення для РФ якщо це буде подано в коректному ракурсі зору: «звуження фронту». Досить міцні на тлі інших російських військ БТГ з Херсона, часто складені із морпіхів і десантників можуть бути значно корисніші для утримання фронту десь інде. Там, де є реальна ймовірність утриматися довше - Запорізький, Луганський або Донецький напрямок. Ряди російських військ стають все більш ріденькими, а сенсу перебувати у Херсоні все менше: ніякого великого наступу на Миколаїв звідти уже ніхто не може навіть планувати.
Специфіка полягає і у тому що Суровікін якого його братія хотіла просунути в Генштаб змушений починати свою роботу на посаді із завідомо програшного політично кроку. Призначили нового генерала і він відступає з Херсону, ось вам і коротка історія. Після такого рупори Шойгу тихенько включать маховик проти цього мудака, як тиждні три тому Пригожинці це зробили проти Лапіна.
Війна війною. Але російські генерали навіть воюючи за якийсь Херсон або Олешки остаточно думають не про них, а про Москву і шанс ділити ресурси уже там внаслідок своєї успішної апаратної гри. Суровікін почав - Суровікін вперше серйозно обісрався. Коли почне давати серйозні провали і його стратегія закидувати Київ авіагівном, то становище буде ще більш сумнівне. Скарбничка з рішеннями пустіє і пустіє далі.