Супермаркет на кістках: в Австрії зносять жіночий концтабір заради логістичного центру Lidl

02:57
Супермаркет на кістках: в Австрії зносять жіночий концтабір заради логістичного центру Lidl - фото 1

В Австрії розгорівся гучний скандал: влада дозволила знести залишки колишнього жіночого концтабору Гіртенберг, щоб побудувати там супермаркет Lidl та склади. Про те, як історична пам'ять програла великому бізнесу, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Jerusalem Post.

В Австрії спалахнув масштабний міжнародний скандал через рішення знести залишки колишнього жіночого концтабору Гіртенберг. Як повідомляє The Jerusalem Post, на історичному місці, де сотні жінок піддавалися катуванням та рабській праці, планують звести великий логістичний комплекс із морозильними камерами та філію німецької мережі супермаркетів Lidl.

БЕЗ ТАБУ розповідає, як історична пам'ять про жертв нацизму програла комерційним інтересам забудовників та місцевих чиновників.

Супермаркет мережі Lidl Супермаркет мережі Lidl / Фото: Getty Images

Мільйонні прибутки на історичній трагедії

За інформацією австрійського видання Wiener Zeitung, ключову роль у погодженні скандального будівництва відіграв мер міста Леоберсдорф Андреас Рамхартер, який паралельно займається бізнесом у сфері нерухомості. Угода принесла залученим сторонам величезні дивіденди:

  • 15 мільйонів євро – сума, за яку ділянку продали забудовнику Томасу Раттеншпергеру;
  • 1,34 мільйона євро – особистий додатковий прибуток мера Рамхартера, отриманий завдяки оперативній зміні цільового призначення земельної ділянки під промислову забудову.

Плани перетворити колишній концтабір на холодильний склад оприлюднили ще у 2024 році, що одразу викликало хвилю обурення серед істориків та правозахисників. Тоді директорка Меморіалу Маутгаузен Барбара Глюк відкрито назвала наміри забудовників «позором».

Категорично проти будівництва виступив і президент Ізраїльського культурного товариства Відня Оскар Дойч. Він наголосив, що це місце має бути збережене для майбутніх поколінь.

«Цей прибуток був отриманий тут за рахунок пам'яті про замучених і вбитих жінок. Торговельний центр не повинен перекривати та стирати темні сторінки нашої історії», – заявив Оскар Дойч.

Чому влада дозволила знесення

Попри тривалі протести громадськості, закон опинився на боці комерційної структури. Федеральне управління пам'яток Австрії офіційно схвалило будівництво логістичного хабу. Чиновники провели формальну експертизу руїн та постановили, що уцілілих фрагментів стін «недостатньо для отримання статусу пам'ятки, яка охороняється державою».

Відтак на території, де у роки Другої світової війни функціонував один із найсуворіших режимів утримання, невдовзі розвантажуватимуть фури з продуктами харчування.

Історія концтабору Гіртенберг

Жіночий табір у Гіртенберзі був створений у вересні 1944 року як допоміжне відділення величезної системи концтабору Маутгаузен. Полонених жінок нацисти використовували як безкоштовну робочу силу на місцевому патронному заводі для виробництва боєприпасів Вермахту.

Згідно з офіційними путівниками Меморіалу Маутгаузен, у таборі утримували близько 400 жінок. Перший ешелон прибув із концтабору Освенцим. Більшість ув'язнених були єврейками, проте національний склад табору був надзвичайно строкатим:

  • 194 українки та росіянки (найбільша національна група);
  • 101 громадянка Італії;
  • 95 жінок із Польщі;
  • громадянки Югославії, Угорщини, Хорватії, Німеччини та Словаччини.

Наймолодшій бранці Гіртенберга було лише 16 років, тоді як найстаршій жінці на момент перебування в бараках виповнилося 58 років. Нацисти поспіхом евакуювали табір у квітні 1945 року, напередодні підходу військ союзників.

Контекст

Австрія останнім часом регулярно потрапляє у фокус уваги через неоднозначні судові та політичні рішення. Зокрема, у країні тривають дискусії щодо глибини проникнення російського впливу в державні інституції та спецслужби.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав про те, як у Відні судили колишнього співробітника австрійської розвідки, якого визнали винним у багаторічному шпигунстві на користь Кремля, проте він отримав незначний термін ув'язнення, що викликало критику з боку європейських партнерів.


Публікації