«Спочатку зупинити ворога»: військове керівництво видало українським послам жорсткий список завдань
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий та інші військові керівники чітко пояснили українським дипломатам, чого зараз найбільше потребує фронт. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», головна мета на сьогодні — зупинити просування росіян, а для цього послам доведеться вибивати з партнерів гроші, ППО та дозволи на удари по РФ.
На нараді керівників закордонних дипломатичних установ України військове та політичне керівництво окреслило для послів головні потреби фронту й дипломатії. Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», серед пріоритетів – зупинка просування російських військ, посилення ППО, фінансування оборони та міжнародний тиск на РФ.
БЕЗ ТАБУ розповідає, що йдеться не про загальні декларації, а про перелік конкретних завдань для дипломатів, які працюють із партнерами України у світі.
Пріоритет №1 – зупинити просування ворога
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий заявив, що першим завданням залишається саме зупинка просування противника. За його словами, без цього неможливо говорити про подальші комплексні дії щодо продовження або завершення війни.
«Кінцевий бенефіціар усіх управлінських рішень – це солдат», – зазначив Драпатий, звертаючись до керівників дипломатичних установ.
Що просить фронт
Тимчасово виконуючий обов'язки міністра оборони України Євгеній Хмара назвав три ключові напрями, на які мають зосередитися посли. Перший – фінансування для закриття потреб фронту.
Другий – захист неба. За словами Хмари, Україні вже зараз потрібні перехоплювачі проти балістичних і крилатих ракет, а також реактивних «шахедів».
Третій напрям – асиметричні рішення, які мають зменшити спроможність Росії вести війну та дозволити переносити бойові дії на територію держави-агресора.
Дипломатія, оборона і переговори
Начальник Генерального штабу ЗСУ Ігор Скибюк та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса наголосили на потребі спільної роботи дипломатів і військових для захисту України від балістичних атак Росії. Окремо вони підкреслили важливість розвитку горизонтальних контактів українських дипломатів у країнах перебування.
Паліса також звернув увагу на необхідність швидкого та ефективного виконання домовленостей щодо посилення обороноздатності України, яких президент Володимир Зеленський досяг під час переговорів з іноземними лідерами.
Очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга запевнив, що дипломатичний корпус залишається частиною спільних зусиль зі зміцнення оборони держави. «Кожен успіх наших військових на полі бою – це посилення наших позицій за столом переговорів», – наголосив він.
Мирний процес і міжнародна підтримка
Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця під час брифінгу щодо мирного процесу заявив, що відновлення всеосяжного, справедливого та сталого миру потребує подальшої системної роботи дипломатичної служби. Йдеться про зміцнення міжнародної підтримки України та її обороноздатності.
Кислиця наголосив, що Україна готова до змістовної дипломатії, але на заваді стоїть небажання Росії припинити збройну агресію та перейти до реального переговорного процесу. Серед першочергових завдань він назвав збереження єдності партнерів, підтримку США та активне залучення європейських держав.
Розвідка, санкції та відповідальність РФ
Під час окремої сесії голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров наголосив на важливості утвердження України як надійного безпекового партнера та контрибутора міжнародної безпеки. На його думку, це відкриє нові можливості для доступу до сучасних оборонних технологій і нових партнерств.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький поінформував учасників наради про особливості російського впливу в окремих регіонах світу та про необхідність якісної підготовки дипломатів для протидії таким загрозам.
У блоці, присвяченому санкціям, уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк відзначив результати України у протидії російському «тіньовому флоту» та закликав до посилення тиску на державу-агресора. Серед пріоритетів – позбавлення російського оборонно-промислового комплексу доступу до технологій і зниження його виробничих можливостей.
Окремо учасники обговорили притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії. Директор департаменту міжнародного права МЗС України Антон Кориневич розповів про майбутню роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра закликала активізувати роботу з державами-партнерами для якнайшвидшого запуску спецтрибуналу. Міністр юстиції Денис Маслов поінформував про розвиток міжнародного компенсаційного механізму та наголосив на пріоритетності повернення незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей.
Державний секретар МЗС України Олександр Карасевич подякував дипломатичним установам, державам-партнерам та органам влади за спільну роботу зі зміцнення міжнародної підтримки України та просування національних інтересів.
У підсумку нараду знову звели до базової для України формули: фронту потрібні зброя, гроші, небо та політична підтримка, а дипломатам – результат, який можна виміряти не заявами, а реальною допомогою від партнерів.
На тлі триваючої війни такі зустрічі виконують не лише протокольну функцію. Вони показують, що українська дипломатія нині працює як частина оборонної системи, а не як окремий бюрократичний механізм.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що міжнародна підтримка України дедалі частіше прив'язується до конкретних військових потреб – від ППО до далекобійних можливостей. Також видання розповідало про зусилля Києва щодо посилення санкційного тиску на Росію та просування ідеї спецтрибуналу.
