Скло для Леніна та шлях на Краматорськ: чому росіяни стирають з лиця землі Костянтинівку
Російська армія намагається взяти Костянтинівку в лещата, не рахуючись із колосальними втратами, адже для Кремля це місто має не лише стратегічне, а й хворобливо-сакральне значення. Про те, чому окупанти так вчепилися в цей населений пункт, пише УНІАН із посиланням на аналітику Financial Times.
Російська армія продовжує активні наступальні дії на Костянтинівку Донецької області, намагаючись обійти та охопити місто одразу з трьох напрямків. Як повідомляє Financial Times, захоплення цього населеного пункту є одним із головних пріоритетів Кремля у спробах встановити повний контроль над Донбасом, попри колосальні втрати в живій силі.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому запекла битва за це місто має вирішальне значення для обох сторін та які загрози несе подальше просування окупантів.
Наслідки обстрілів Костянтинівки / Фото УНІАН
Символізм та стратегічна вага «поясу фортець»
Костянтинівка має для російського диктатора Володимира Путіна не лише оперативно-тактичне, а й глибоке символічне значення, засноване на радянських міфах. За часів СРСР саме на місцевих підприємствах виготовляли знамениті рубінові зірки для кремлівських веж, а також спеціальне скло для мавзолею Леніна в Москві. Сьогодні ж окупанти готові буквально засипати трупами руїни міста, аби повернути контроль над цими «сакральними» для них символами.
Проте для Сил оборони України Костянтинівка є ключовим елементом оборонної архітектури Донеччини. Місто входить до так званого «поясу фортець», який також включає Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ та Лиман. Втрата цього рубежу суттєво посилить тиск на інші міста агломерації та відкриє загарбникам прямий шлях для подальшого наступу на північ області.
Головною перевагою РФ у цих боях залишається повна байдужість командування до втрат власного особового складу.
«Однією з головних переваг Росії над Україною є людський ресурс – здатність поповнювати війська й миритися з дуже великими втратами», – констатував співзасновник фінської аналітичної групи Black Bird Group Еміль Кастехельмі.
Гуманітарна катастрофа та полювання дронів
До початку повномасштабного вторгнення у Костянтинівці проживало близько 70 тисяч мешканців. Наразі в місті, що перебуває під постійними обстрілами, залишається не більше двох тисяч цивільних. Люди змушені виживати без централізованого водопостачання, газу, електрики та доступу до базової медичної допомоги.
Ситуацію ускладнює тотальний контроль повітряного простору російськими безпілотниками. Ворожі FPV-дрони полюють на будь-який рухомий транспорт, через що евакуація мирного населення та ротація українських військових підрозділів стали надзвичайно небезпечними операціями.
Попри заяви Путіна про нібито «контроль» над містом, українське командування спростовує ці фейки. Ба більше, аналітики фіксують обмеженість наступального потенціалу ворога через регулярні удари ЗСУ по тилових базах та складах боєприпасів окупантів.
Нова тактика терору: під прицілом тил
Військові експерти попереджають, що найближчі місяці будуть критичними. Російські війська планують розширити зону ударів, намагаючись повністю знищити цивільну інфраструктуру України на глибину до 100 кілометрів від лінії фронту. Під загрозою опиняться залізничні вузли, автозаправні станції, невеликі підприємства та локальні електропідстанції.
Кремль розглядає цей період як останній шанс переломити хід війни на свою користь, максимально виснаживши українську економіку та систему життєзабезпечення перед зимовим періодом.
Контекст
Ситуація на Донецькому напрямку залишається однією з найскладніших по всій лінії фронту. Ворог зосереджує резерви для прориву оборонних рубежів ЗСУ, використовуючи перевагу в авіації та артилерії. Водночас українські сили продовжують завдавати точкових ударів по логістиці росіян, стримуючи їхнє просування на ключових ділянках.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські окупаційні війська намагаються прорвати оборону на кількох напрямках Донеччини, зосереджуючи основні зусилля на Покровському та Бахмутському відтинках фронту.
