Активісти громадської руху PROSUD досліджують біографії кандидатів, що претендують на роботу в оновленому Верховному суді. До нової структури прагнуть потрапити старі кадри із сумнівними статками.
Після проходження двох етапів конкурсу, тестування та практичного завдання, де визначався професійний рівень кандидатів, набір до Верховного суду триває – незабаром розпочнеться встановлення відповідності кандидатів критеріям доброчесності та професійної етики на співбесідах із членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності. Ми ж продовжуємо аналізувати суддів, які прагнуть потрапити до складу нового Верховного суду.
Знайомтесь, суддя Вищого адміністративного суду та кандидат на посаду судді нового Верховного суду – Маринчак Нінель Євгенівна. Суддівську кар’єру Нінель Маринчак розпочала у 28 років, тобто 1993 року із посади судді Ватутінського районного суду м. Києва. З 1998 року суддя Маринчак працювала в Апеляційному судді м. Києва. Звідки у 2005 році потрапила до новоствореного Вищого адміністративного суду, де й працює дотепер.
Суддя Нінель Маринчак бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду Верховного суду. Слід зазначити, що судді Вищого адміністративного суду дуже критично сприйняли судову реформу, публічно та офіційно жорстко критикували створення нового Верховного суду та саму реформу. Але самі активно приймають участь в конкурсах до оновлених структур.
Якщо проаналізувати рішення, винесені за участю судді Нінель Маринчак, привертає увагу її позиція щодо притягнення до відповідальності «суддів Майдану». Так за даними Руху Чесно суддя Маринчак Н.Є. була у складі колегії суддів, що 16 травня 2016 року визнала незаконним та скасувала подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Набудович Ірини Олександрівни з посади судді Дарницького районного суду м. Києва за рішення проти Майдану (а саме, 25 січня 2014 року суддя Набудович ухвалила рішення про тримання під вартою учасника протестних акцій).
Аналіз майнового стану судді не менш цікавий за її професійну діяльність. Декларації судді Маринчак за 2013, 2014 та 2015 роки показують, що основним доходом Нінель Євгенівни є її заробітна плата, яка є стандартною для суддів – не більше 300 000 грн. у рік.
Єдиним вказаним у декларації членом родини Нінель Маринчак є її мати-пенсіонерка. У її деклараціях мати з’являється з 2014 року. До речі, в паперовій декларації ви не побачите доходів матері, лише в е-декларації за 2015 рік суддя вказала пенсію матері.
А от дітей (двох синів – Маринчака Олега Степановича, 1985 р.н. та Маринчака Євгена Степановича, 1986 р.н.) суддя не вказує. Очевидно, вони проживають окремо. Однак, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань нам стало відомо, що зареєстрованим місцем проживання старшого сина Олега є квартира судді.
З «декларуванням» дітей до Маринчак є ще ряд питань. У декларації родинних зв’язків вона стверджує, що у її родині немає таких, хто б працював у судовій системі (апараті суду) і не є адвокатом. Хоча за нашими даними молодший син Євген таки працював у Окружному адміністративному суді м.Києва та у ВАСУ.
Щодо майна, то, згідно з декларацією судді, вона володіє 2 квартирами в Києві, площею 92 та 150 кв.м. та гаражем. При цьому чималу квартиру площею 150 кв.м. суддя придбала всього 285 тис.грн. або 35 тис.дол. з розрахунку по курсу 8, цікаво, що гараж площею 33 кв.м, що в тричі менше за площу квартири, обійшовся судді не набагато дешевше.
В єдиному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо квартири судді набутої в 2008 році площею 92 кв.м. Однак, є інформація щодо квартири площею 150 кв.м., яка знаходиться в престижному житловому комплексі «Оазис» на Оболоні по вул. Г.Сталінграда 6. Ця ж адреса вказана у Реєстрі як місце проживання сина-підприємця судді Маринчак – Олега Маринчака. Вартість квартири подібною площею в цьому ЖК сьогодні коштує щонайменше 235 000 $.
Також у власності судді земельна ділянка площею 2400 кв.м. в селі Крюківщина поблизу Києва. Наразі вона без забудови. Хоча поруч активно розростається ЖК «Молодіжне містечко».
Проте квартири в Києві та земельна ділянка не єдине і не найкоштовніше майно родини судді. За вже відомою традицією має суддя талановитих дітей, яких, повторюємо, ви не побачите в її декларації.
Відповідно ж до умов конкурсу до Верховного суду та діючого законодавства перевірці підлягає відповідність витрат та способу життя доходам не лише суддя, але і члени її сім’ї. Тому детальніше проаналізуймо найближчих членів сім’ї судді Маринчак – її синів.
Отже за даними державного кадастру, 31 річний син судді – Олег Маринчак володіє земельною ділянкою в с. Нові Петрівці біля Києва. Придбана дана ділянка сином судді у 2007 році, коли йому було лише 22 роки.
Приїхавши за цією адресою, ми побачили чималий будинок площею близько 650 кв. м., який знаходиться всього лише за кількасот метрів від резиденції президента-втікача Віктора Януковича.
За нашою оцінкою такий будинок обійшовся сину судді Маринчак щонайменше в 2 млн. дол або 54 млн.грн за сьогоднішнім курсом, при чому побудував дорогий будинок Олег Маринчак в 2009 році, у віці 23 роки. Дійсно талановитий.
Цієї нерухомості було б достатньо, щоб засумніватися у здатності 23-річного юриста набути подібне майно, але і це ще не все. Олег Степанович має ще 4 земельні ділянки у дуже непоганих місцях у с. Крюківщина поблизу Києва. Якраз недалеко від ділянок його матері.
Є у власності сина судді і нежитлове приміщення площею 148 кв.м. в самому центрі столиці по вулиці Велика Житомирська 25. Враховуючи, що ціна житлової нерухомості в цьому будинку сягає 6 000$/за кв. м., припускаємо, що офіс обійшовся сину судді також в кругленьку суму.
Цікавою є ситуація і з рухомим майном Нінель Маринчак. Так, згідно з декларацією, суддя володіє автомобілем Toyota Land Сruiser kdj150l 2014 р.в., а також має право керування автомобілем Lexus RX 450h 2010 р.в.
Молодший син не може похвалитись дорогою нерухомістю. Йому доводиться задовольнятися лише пристойним позашляховиком RAV 4 2014 р.в.
Відповідно декларації, судді Маринчак також вдалося зекономити свою практично 2-річну заробітну платню готівкою, а саме – 570 тис.грн.
Загальна кількість та вартість майна родини дійсно вражає. Але ж, можливо, сини є успішними підприємцями або ж їх так щедро забезпечив батько?
Наші пошуки підтвердили, що старший син - Маринчак Олег дійсно є підприємцем і здійснює діяльність з надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна. Враховуючи, що він має хорошу нерухомість у центрі Києва, допускаємо, що дохід дійсно непоганий. Але є важливий нюанс – підприємцем він став лише у жовтні 2013 року, тобто вже після придбання усіх активів.
До цього моменту Олег Степанович працював не на ключових посадах спочатку у банку, а потім у дніпропетровській компанії ТОВ «БДО» (20197074), що здійснювала діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту та консультування з питань оподаткування. Жодних даних, що він є засновником чи керівником інших юридичних осіб, реєстр не містить. Навряд чи заробітна плата у цих компаніях дозволила йому заробити на такі цінні активи.
Брат Олега – Євген Степанович взагалі не має відношення до бізнесу. За нашими даними він працював в апараті Окружного адміністративного суду м.Києва та Вищого адміністративного суду. А ще є аспірантом кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Тобто його доходи теж мають бути середньостатистичними.
Можливо батько - Маринчак Степан Васильович? Ми знайшли інформацію, що він був бухгалтером у ТОВ «Економікс». Але воно припинено ще в 2011 році.
Тому нам не вдалось знайти логічного пояснення, за рахунок яких джерел доходів родина Маринчак набула скільки коштовного майна.
Вже у березні на Нінель Маринчак чекатиме співбесіда з членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради доброчесності. Сподіваємося почути на ній також і відповідь щодо походження недешевого майна судді та її родини. Саме після співбесіди буде вирішено чи достойна Нінель Маринчак зайняти місце в новоствореному Верховному суді, ми ж і надалі активно слідкуватимемо за цим процесом.
Дана інформація буде офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.