Штрафи до 800 тисяч гривень за один папірець: кого податкова покарає за запізнення зі звітами
В Україні закінчився термін подачі звітів про фінансові рахунки за міжнародним стандартом CRS, і тепер на порушників чекають космічні штрафи. Як повідомляє видання Novyny.LIVE, за кожен день прострочення доведеться викласти від 4 тисяч гривень.
В Україні завершився термін подання звітів про підзвітні рахунки за Загальним стандартом звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS). Згідно з вимогами статті 118-1 Податкового кодексу України, фінансові агенти мали виконати це зобов'язання до 30 червня 2026 року включно. Для тих установ, які прострочили дедлайн, з 1 липня розпочалося нарахування значних штрафних санкцій.
БЕЗ ТАБУ розповідає, кого саме стосуються нові правила, якими будуть фінансові покарання за запізнення чи помилки у звітах та чи загрожує щось пересічним власникам банківських карток.
Штрафи для фінансових установ за звіти CRS / Фото: Novyny.LIVE
Космічні штрафи за кожен день прострочення
Обов'язок щорічно звітувати перед контролюючими органами покладається на фінансових агентів – банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші небанківські фінансові структури. Якщо така установа вчасно не подала звіт за попередній календарний рік, їй загрожує прогресивне фінансове покарання.
За кожен календарний день прострочення передбачено штраф у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати (МЗП). Оскільки показник мінімалки зафіксовано на рівні 8 000 гривень, сума пені становить 4 000 гривень на добу. Водночас загальний розмір санкції обмежений лімітом у 100 МЗП, що дорівнює 800 000 гривень.
Окреме покарання передбачене за подання недостовірних відомостей. Якщо фінансовий агент встиг подати звіт у встановлений термін, але припустився помилок або вказав неповні дані, штраф становитиме 0,5 МЗП (4 000 гривень) за кожен рахунок, щодо якого було надано некоректну інформацію.
Нові правила перевірки рахунків та вплив на громадян
З 1 липня 2026 року в Україні також набув чинності оновлений Порядок застосування Загального стандарту звітності CRS. Ці зміни покликані покращити автоматичний обмін даними на міжнародному рівні. Зокрема, оновлення передбачають:
- розширення переліку ключових визначень та правил системи;
- уточнення підходів до перевірки документів самостійної оцінки;
- удосконалення процедури належної комплексної перевірки рахунків;
- уточнення класифікації фінансових установ, рахунків та підзвітних осіб.
Для звичайних українців, які мають рахунки за кордоном, або для іноземних громадян із картками українських банків ці нововведення нічого кардинально не змінять. Нові правила та жорсткі вимоги перевірки стосуються виключно фінансових установ та представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють із міжнародними компаніями та інвесторами.
Проте експерти закликають громадян бути обачними зі своїми безготівковими розрахунками. Банківські установи в межах фінансового моніторингу можуть заблокувати картку без попередження у разі виявлення нетипових операцій, регулярного зняття великих сум готівки або перевищення встановлених лімітів на перекази.
Контекст та інші податкові дедлайни
Варто зазначити, що літо є періодом важливих звітів та податкових виплат не лише для великого бізнесу, а й для звичайних громадян. Зокрема, до 1 липня Державна податкова служба мала розіслати українцям повідомлення-рішення про необхідність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Власники житла мають рівно 60 днів з моменту отримання квитанції, щоб сплатити нараховану суму без штрафних санкцій.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні активно обговорюють реформування податкового законодавства та посилення контролю за тіньовими доходами громадян, що може призвести до додаткових перевірок банківських переказів фізичних осіб.
