Експеримент з появою пункту габаритно-вантажного контролю у Миколаївській області спричинив конфлікт та довів, що держава ще не готова боротися із перевантаженими фурами.
Іноді певні державні чиновники дозволяють собі репліки з серії «українці самі винні у своїх проблемах». Найчастіше це не більш ніж спроби виправдати власну бездіяльність, але трапляються винятки, про які варто говорити окремо. Скажімо, жахливий стан доріг державного (і не лише) значення, який виключно за рахунок сумлінної роботи обласних підрозділів «Укравтодору» не покращити.
Так, любі друзі, в тому, що в нас такі погані дороги, винні не лише чиновники. Численні фури, що рухаються територією України із суттєвим перебором вантажу на борту, на дорожнє покриття чинять виключно негативний вплив. Особливо влітку, коли неякісний провінційний асфальт (і латки на смоляній основі у геть зашореній глибинці) починають м’якнути під прямим сонячним промінням немов морозиво. У Києві, скажімо, знайшли вихід і стали пускати вантажівки в межі міста винятково з 23:00 до 8:00 (так, рішення не виконується на 100%, але фур у місті стало менше – це факт). Та є локації, де самим лиш шлагбаумом проблему не вирішити.
Фури - королі доріг Миколаївщини / news.pn
На Миколаївщині стан доріг звично був одним з найгірших в країні. Раніше було навіть більш сутужно, оскільки в теплу пору з Криму щодоби сотні екіпажів везли на північ різноманітні дари природи та плоди роботи тамтешніх аграріїв. Проте і без цього навантаження завелике: вже стартувала щорічна компанія зі збору врожаїв зернових, і задля максимальної економії деякі перевізники йдуть на відверте порушення технічних норм. Для звичайних зерновозів, наприклад, верхня межа навантаження складає 20 тонн, для автопоїздів – вдвічі більше.
Перший день роботи обіцяного колись міністерством інфраструктури комплексу габаритно-вагового контролю дав зрозуміти, що нічого неможливого для нечистих на руку ділків немає. Як встигли зауважити люди із розумінням технологічних нюансів, вказані у накладних дані зазвичай треба множити десь на півтора, якщо є бажання дізнатися реальну вагу вантажу. І це якщо документи більш-менш схожі на справжні. Бо для найбільш хитрих підприємств перевезення зерна з підробними накладними – ледве не справа честі.
На сполох забив міністр інфраструктури Володимир Омелян, який розповів про ситуацію у Миколаївській області.
Історія з фірмами «Діонісій VN» та «Південні Лани», на яку звернув увагу особисто міністр, видаватиметься ще більш показовою тоді, коли хтось таки дістанеться до державних реєстрів та доведе, що належать вони одній і тій самій особі чи групі осіб. Адже схема на папері виглядає просто ідеально: сам вантажу, сам перевожу, сам приймаю, і немає жодних зайвих свідків систематичних порушень. Активісти «Автоєвросили», що неочікувано опинилися по один бік барикади з офіційними інстанціями, вважають, що лише суворі покарання для всіх учасників нехитрого процесу допоможуть навести лад.
Біда, однак, в тому, що законодавча база для таких випадків писалася свого часу абияк. До того ж повноваження між контролюючими структурами розподілені так, що застати порушників зненацька та видати їм покарання по заслугах нереально. Перевізники про це чудово знають, і недарма власник затриманих фур Віталій Тарабрін вимагав у представників «Укртрансбезпеки» на чолі з керівником обласного управління Олександром Гринюком. Вимагав, бо знав, що складання протоколу – прерогатива поліції, на приїзд якої чекати можна нескінченно.
Активісти "Євросили" неочікувано для себе опинились по один бік барикад з владою
Також варто зазначити, що не надто сумлінним бізнесменам від АПК поки виходить дешевше тимчасово скинути за межі проїжджої частини кільканадцять тон цінної пшениці, аніж прямувати на зважування до ГВК і потім розраховуватися відповідно до штрафних санкцій. Учорашні події наочно це продемонстрували: достатньо було кількох дзвінків, і до місця подій прибули нові порожні вантажівки, що забрали зерно з узбіччя. А дехто і взагалі примудрився втекти або ґрунтовими дорогами, або через село Воскресенське, на в’їзді до якого є знак, що забороняє транзитний рух вантажних автомобілів.
Жадібні аграрії - ворог українських доріг
Конфлікт ледь не переріс у масову бійку
Але знаєте, що найбільше бентежить? Це лише один день на одному пункті в одній області. А відповідно до планів МЕРТ таких комплексів по всій Україні має бути щонайменше кілька десятків. І є напрямки та магістралі, де варіантів об’їзду не існувало від самого початку. Скажімо, сумнозвісна ділянка траси через дамбу на Каховського водосховищі від Нововоронцовки до повороту на Покров.
Стереотипно вважається, що найбільшою проблемою для відремонтованого нещодавнього відрізку були великогабаритні пасажирські автобуси. Але свій внесок до руйнування покриття роблять і різноманітні аграрії, оскільки до багатьох сіл Нікопольського та Апостолівського районів немає інших шляхів. Хіба що ґрунтовки, на які через нестабільні погодні умови ніхто до пуття не покладається.
Втручання поліції - не вихід, потрібні системні зміни / news.pn
Якщо у конфлікті між владою та власниками автомобілів із європейськими номерами раціональне зерно за бажання можна відшукати у позиціях обох сторін, то у випадку із перевантаженими фурами знайти якийсь конструктив у діях перевізників неможливо. І не треба починати жодних дискусій щодо непристойно дорогого палива, дефіциту часу та інших нібито значущих факторів, бо зараз навіть конторам, що займаються пасажирськими перевезеннями в локальному масштабі, не вдається подібним чином викликати до себе співчуття з боку контролюючих органів.
Головне, щоб задум із габаритно-ваговими комплексами вдалося реалізувати не лише шляхом їх масового встановлення, а й у юридичній площині.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець