Парламент Франції ввечері 4 грудня виніс вотум недовіри уряду прем'єра Мішеля Барньє. Міністрів відправили у відставку. Це перший випадок винесення вотуму недовіри уряду парламентом з 1962 року.
За винесення вотуму недовіри проголосував 331 депутат Національних зборів (нижня палата парламенту). Загалом для такого рішення потрібно було 289 голосів.
Коротка каденція Мішеля Барньє у якості прем'єр-міністра (він пробув на посаді лише три місяці - менше за будь-якого іншого прем'єра Франції з 1958 року) була спочатку обумовлена підсумками літніх дострокових парламентських виборів.
За підсумками партія Емманюеля Макрона "Разом за республіку" разом із союзниками не змогла отримати більшості в Національній асамблеї, нижній палаті французького парламенту. Пропрезидентські сили змогли взяти лише 211 із 577 місць.
Оскільки Макрон відмовився призначати прем'єр-міністра від лівих партій, котрі посіли перше місце на виборах, доля уряду Барньє виявилася повністю в руках праворадикалів з "Національного об'єднання" Марін Ле Пен. У зв'язку з цим і було обрано саму кандидатуру консерватора Барньє, чиї погляди з низки питань близькі до позицій Ле Пен.
Але ця конструкція спромоглася протриматися менше трьох місяців. Каменем спотикання стали ініціативи Барньє щодо скорочення бюджетного дефіциту, зростання податків та скорочення видатків. Проти цього очікувано виступили ліві сили у парламенті, до яких приєдналися й ультраправі. Барньє пішов на низку поступок, але Ле Пен висувала нові вимоги, зокрема, проведення щорічної індексації пенсій, від чого глава уряду категорично відмовився.
Його спроба провести рішення в обхід парламенту (французьке законодавство надає таку можливість) і стала приводом для голосування за вотум недовіри уряду, що автоматично призводить до його відставки.