Росія офіційно у «списку ганьби» ООН: як зґвалтування стали зброєю Кремля та чим це загрожує Москві
Організація Об'єднаних Націй нарешті визнала очевидне і внесла РФ до свого «списку ганьби» за систематичне сексуальне насильство під час війни. Як пише видання «Фокус», це рішення не просто б'є по репутації агресора, а може реально вибити росіян із міжнародних миротворчих місій.
Організація Об'єднаних Націй офіційно внесла Російську Федерацію до так званого «списку ганьби» через систематичне використання сексуального насильства як зброї у війні проти України. Про це повідомляє видання «Фокус» із посиланням на правозахисників та представників громадського сектору.
БЕЗ ТАБУ розповідає, чому це рішення є прецедентним для міжнародної спільноти, з якими викликами досі стикаються постраждалі українки за кордоном та як це може вдарити по геополітичному впливу Кремля.
Чому «список ганьби» – це не просто символічний жест
Внесення країни до цього переліку має цілком прагматичні наслідки. Якщо держава фігурує в ньому тричі, їй офіційно забороняється брати участь у миротворчих операціях ООН. Для Москви це серйозний удар, адже саме через такі місії росіяни роками розбудовують свій політичний та військовий вплив, зокрема в країнах Африки.
«Що це дає? Якщо країна кілька разів включається в цей список, їй забороняється брати участь у миротворчих операціях ООН. Це дуже позитивно для нас, тому що вплив Росії на африканські країни дуже багато в чому здійснюється саме через ці миротворчі операції», – пояснила менеджерка зі стратегічних комунікацій громадської організації «Ла Страда-Україна» Ольга Дунебабіна.
За її словами, Україна добивалася цього рішення з 2022 року на рівні уряду, правозахисників та міжнародних партнерів. У 2025 році генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив Росії останнє попередження, а вже у 2026 році країну-агресорку офіційно внесли до списку.
ООН внесла Росію до списку ганьби за воєнні злочини в Україні / Фото: Фокус
Бюрократичні перешкоди для українок у Європі
Поки дипломати вели боротьбу в кабінетах ООН, реальні жертви російського насильства стикалися з новими випробуваннями вже в країнах Європейського Союзу. Найбільш кричущою виявилася ситуація в Польщі, де діє фактична заборона на переривання вагітності.
У «Ла Страді» зафіксували випадок, коли українка, яка завагітніла внаслідок зґвалтування російським окупантом, була змушена повернутися з Польщі в Україну, аби зробити аборт через жорсткі польські закони.
Водночас у Румунії ситуація була дещо іншою. Там звернення постраждалих стосувалися не юридичних заборон, а складнощів комунікації з медичною системою та побоювань щодо безпеки процедури для здоров'я. Орієнтуватися в місцевих лікарнях українкам допомагали румунські неурядові організації.
Неготовність європейської системи допомоги
Правозахисники констатують: у 2022 році міжнародна система допомоги постраждалим від війни виявилася абсолютно не готовою до української кризи. Європейські шелтери та притулки роками працювали з біженцями з Близького Сходу та Африки, які тікали переважно від бідності.
«Система, яка була побудована на прикладі біженців з інших регіонів, виявилася нерелевантною для українок і українців. Європейські громадські організації також не мали досвіду роботи з людьми, які пережили сексуальне насильство під час війни, тортури, окупацію, бомбардування. Вони вчилися на практиці – що працює, що не працює, як комунікувати, як допомагати. І, звісно, були помилки», – зазначає представниця «Ла Стради».
Замість фахової психологічної реабілітації після пережитого насильства та окупації, українським жінкам часто пропонували базові інтеграційні послуги, на кшталт курсів комп'ютерної грамотності, які не відповідали їхнім реальним потребам.
Дволикість ООН: практична допомога проти політичного абсурду
Аналізуючи роль ООН, фахівці закликають розділяти політичні органи організації та її профільні агенції. Такі структури, як ООН Жінки, Фонд народонаселення ООН (UNFPA) та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), надають реальну фінансову та організаційну підтримку локальним ініціативам в Україні та за кордоном.
Натомість політичний рівень ООН залишається заблокованим через застарілу архітектуру безпеки. Росія досі зберігає статус постійного члена Ради Безпеки ООН з правом вето, що дозволяє їй блокувати ключові рішення та поширювати пропаганду на найвищому міжнародному рівні.
Внесення РФ до «списку ганьби» фіксує саме системний характер злочинів російської армії. Це доводить, що насильство є свідомим інструментом ведення війни, який використовують російські військові контингенти, проксі-сили та приватні військові компанії в різних куточках світу.
Боротьба за притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини триває на всіх міжнародних майданчиках. Офіційний Київ спільно з партнерами продовжує збирати доказову базу для майбутніх трибуналів, аби кожен виконавець та організатор понесли заслужене покарання.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що ООН визнала травень одним із найсмертоносніших місяців для цивільного населення України через різке посилення російських обстрілів та авіаударів по житлових кварталах.
