В Україні нарешті скасовують Житловий кодекс 1983 року, замінюючи багаторічні паперові черги на європейську модель соціальної оренди. Про те, хто зможе знімати квартири за копійки або взагалі безкоштовно, повідомляє ТСН.
В Україні набув чинності новий рамковий закон «Про основні засади житлової політики», який скасовує радянський Житловий кодекс і запускає модель соціальної оренди замість багаторічних квартирних черг.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як нова система працюватиме на практиці, хто зможе розраховувати на компенсацію до 100% вартості оренди та які міста стануть майданчиками для першого пілотного проєкту.
За новою логікою держава відходить від застарілої моделі, у якій люди роками чекали на квартиру лише «на папері». Тепер інструменти розділяють залежно від доходу родини: тим, хто має змогу обслуговувати житло самостійно, пропонують пільгову іпотеку або фінансовий лізинг, а для тих, хто придбати житло не може, передбачають соціальну оренду.
За словами голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, керувати фондом соціального житла мають спеціальні оператори – муніципальні неприбуткові організації. Для прозорості й автоматичної перевірки доступних програм планують створити Єдину інформаційно-аналітичну систему, яка взаємодіятиме з державними реєстрами.
«Якщо ж придбати житло людина зараз не може, для неї передбачена соціальна оренда», – зазначила Олена Шуляк.
Ключовий принцип нової моделі – оренда не повинна перевищувати 30% доходу родини. Усе, що виходить за цю межу, компенсуватимуть держава або громада. Для домогосподарств із низькими доходами компенсація може сягати 70%, а для найбільш вразливих категорій – покривати 100% вартості, тобто житло фактично буде безоплатним.
Окремий спеціальний закон «Про житловий фонд соціального призначення» має визначити конкретні критерії: межі доходу, норми площі та умови доступу до соціальної оренди. Його ухвалення заплановане на перший квартал 2027 року.
Насамперед на соціальне житло зможуть претендувати внутрішньо переміщені особи, ветерани, люди, які втратили домівки через війну, багатодітні родини, люди з інвалідністю, сім’ї військовослужбовців і загиблих захисників, а також діти-сироти. Саме ці категорії називають пріоритетними, оскільки повномасштабна війна найбільше вдарила по їхніх житлових умовах.
На підтримку цих груп держава вже передбачила понад 43 млрд гривень до кінця 2027 року. Водночас система має працювати без дублювання допомоги: якщо людина вже може скористатися пільговою іпотекою чи іншими інструментами, соціальна оренда для неї не передбачатиметься.
За даними, які раніше оприлюднили в межах цієї реформи, Україна вже отримала перші 100 млн євро від Європейського інвестиційного банку з передбачених 400 млн євро на пілотний проєкт. Перші соціальні квартири планують будувати у Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі.
Усі об’єкти, зведені в межах ініціативи, залишаться в комунальній власності громад. Рішення про надання квартир ухвалюватимуть місцеві ради, а сам проєкт має стати тестом для подальшого масштабування нової житлової моделі на всю країну.
Важливо й те, що фінансовий фільтр у системі буде жорстким: якщо родина має достатні статки для пільгової іпотеки або житлово-будівельного кооперативу, претендувати на соціальні квадратні метри вона не зможе.
Реформа житлової політики – одна з тих, які на папері виглядають давно назрілими, але на практиці залежатимуть від того, як швидко уряд і громади зможуть запустити інфраструктуру, фінансування та прозорі правила розподілу. Саме тут і перевіриться, чи стане соціальна оренда реальною альтернативою старій системі черг, чи залишиться ще одним складним бюрократичним механізмом.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Україна готує пілотний запуск соціального житла у кількох містах та розраховує на фінансування від Європейського інвестиційного банку.