Верховна Рада готується відправити на смітник історії радянський Трудовий кодекс 1971 року. Як повідомляє РБК-Україна, новий законопроєкт обіцяє українцям довші відпустки, татусів у декреті, але водночас дозволяє босам легально читати вашу робочу пошту.
Верховна Рада України готується розглянути у першому читанні законопроєкт №14386 про новий Трудовий кодекс України, який має повністю замінити застарілий радянський Кодекс законів про працю (КЗпП) 1971 року. Як повідомляє РБК-Україна, документ пропонує масштабну реформу відносин між працівниками та роботодавцями й гармонізацію українського законодавства з директивами Європейського Союзу.
БЕЗ ТАБУ детально розібрався у положеннях нового законопроєкту та розповідає про ключові зміни, які чекають на українців у разі його ухвалення.
Однією з головних новацій законопроєкту є повна відмова від усних домовленостей. Письмовий трудовий договір (у паперовому або електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису – ЕЦП) стане обов'язковим для всіх категорій працівників ще до фактичного допуску до роботи. Роботодавець також буде зобов'язаний заздалегідь ознайомити працівника з умовами праці, правилами розпорядку та можливими професійними ризиками.
Крім того, документ завдає серйозного удару по практиці прихованого працевлаштування через цивільно-правові договори (ЦПД) або оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОП). Для цього в кодексі прописано вісім чітких ознак трудових відносин. Якщо збігаються бодай п'ять із них, такі відносини автоматично визнаються трудовими, а роботодавця зобов'яжуть офіційно оформити людину в штат.
Законопроєкт пропонує збільшити мінімальну тривалість щорічної оплачуваної відпустки з нинішніх 24 до 28 календарних днів за кожен відпрацьований рік. Також змінюються правила надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами: за бажанням жінки та за відсутності медичних протипоказань частину дородової відпустки (до 70 днів) можна буде перенести на період після народження дитини.
Важливою європейською нормою є запровадження нового виду оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 8 років. Вона триватиме чотири місяці, при цьому кожен із батьків матиме індивідуальне непередаване право на два місяці такого відпочинку. Для одиноких матерів чи батьків передбачено всі чотири місяці.
Базова тривалість робочого тижня залишається незмінною – 40 годин. Проте встановлюються жорсткі ліміти на понаднормову роботу: загальний час роботи разом із надурочними годинами не може перевищувати 48 годин за 7 днів, а тривалість однієї зміни обмежена 12 годинами. Також детально врегульовано правила дистанційної та надомної роботи, гнучких графіків та електронного документообороту.
Водночас роботодавцям офіційно дозволять моніторити службову переписку та файли працівників на корпоративних пристроях. Проте такий контроль допускається лише як крайній захід. Роботодавець зобов'язаний заздалегідь письмово попередити працівника про моніторинг та обґрунтувати його необхідність, не порушуючи право на приватне життя.
У проєкті кодексу вперше з'явилася пряма законодавча заборона примушувати працівників до звільнення шляхом мобінгу (цькування), харасменту або погроз.
У разі скорочення штату чи ліквідації підприємства роботодавець повинен буде письмово попередити працівника щонайменше за 60 днів. Цей термін можна скоротити за умови виплати додатчої грошової компенсації. При звільненні за таких обставин працівник має право на вихідну допомогу у розмірі не менше 30 середньоденних зарплат.
Усі революційні нововведення Трудового кодексу не почнуть діяти миттєво. Законопроєкт передбачає тривалий перехідний період: документ набуде чинності лише через шість місяців після офіційного припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Реформа трудового законодавства в Україні триває вже не перший рік, оскільки чинний КЗпП давно застарів і не відповідає реаліям сучасної цифрової економіки. Раніше уряд та профільні комітети неодноразово намагалися систематизувати норми щодо дистанційної роботи та фрилансу, проте комплексне оновлення кодексу постійно відкладалося через війну та необхідність узгодження з європейськими директивами.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що в Україні Кабінет міністрів змінив правила оформлення трудових відносин під час дії воєнного стану, спростивши процедури для низки підприємств.