Доволі вільне використання частиною ЗМІ прикметника "стратегічний" щодо агломерації Покровськ-Мирноград трошки насторожує і може вилізти нам боком в випадку необхідності в кінці кінців відходити із боями (готуватися в усіх сенсах треба до різних сценаріїв)
Стратегічним той чи інший населений пункт робить не розташування чи лінії комунікацій, які пролягають поряд. Стратегічним контроль над тим чи іншим населеним пунктом стає коли після його захоплення відкривається свобода для масштабних дій в тилу іншої сторони щоб підірвати всю систему оборони.
А для цього треба власне свобода і можливість швидкого руху вперед (що важко забезпечити в умовах наявності в обидвох сторін засобів розвідки і ураження в режимі реального часу плюс РФ опирається в своїй тактиці зараз не на механізовані сили, а на розпорошену піхоту на своїх двох ногах) і наявність ешелону розвитку прориву (перевага РФ відносна, а не тотальна в плані живої сили і точно в ворога немає свіжого угруповання на 100-200 тисяч яке могло б діяти далі).
Все вище сказане не означає що те що відбувається зараз в агломерації Покровськ-Мирноград не є кризовою ситуацію, котра показує низку системних проблем в Силах оборони України. Так само не означає того, що втрата агломерації не матиме наслідків для нашої системи оборони.
Але вільне використання прикметника "стратегічний" стає несвідомим підіграванням зусиль РФ, яка свої локальні успіхи на полі бою буде намагатися перетворити в медійно в стратегічний успіх підживлюючи розповіді про безперспективність допомоги Україні і безальтернативність власного успіху.
Вільне використання слова "стратегічний" також ускладнює дилеми для вищого військового і політичного керівництва країни. Бо за стратегічний населений пункт бються до кінця.
Хоча наша стратегія вже давно про те, щоб розмінювати території на максимальні російські втрати, при цьому намагаючись зберегти власні сили, щоб повторювати подібне на нових позиціях поки вийде.