Колишній кандидат у президенти України Анатолій Гриценко нагадує та пояснює, чому в жодному разі не треба вірити цинічним обіцянкам Петра Порошенка та неможна забувати про його роль у подіях 2014-2015 років.
Лише факти... Три позиції.
1. Чим займався Порошенко як Верховний Головнокомандувач напередодні й під час Іловайської трагедії? Не дивлячись на тривожні сигнали з фронту, він продовжував готувати піар-парад у Києві й піарився на тому параді, разом із міністром оборони та начальником Генштабу. Відволікаючи увагу, ресурси, техніку й особовий склад від завдань оборони. А ще - саме під час Іловайську Порошенко зареєстрував нові зарубіжні офшори, щоби менше податків платити своїй армії й ще більше набити собі кишені. Це - факти, виявлені й оприлюднені ще тоді.
2. Чим займався Верховний Головнокомандувач Порошенко одразу після Іловайську? Він підписав з агресором 05.09.2014 Мінські угоди (Мінськ-1), де зафіксував повну й безумовну амністію для всіх моторол і «особий статус» для окупованих територій. Подано це було, як записано в преамбулі Мінська-1, «з метою реалізації мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Владіміра Путіна». На базі Мінська-1 через два тижні, 19.09.2014, Порошенко закріпив з агресором документально, на картах, координати «лінії розмежування», віддавши під контроль Путіна більшу частину Донецького аеропорту, але наказу звідти вивести кіборгів після того не віддав, побоявся, і кіборги продовжували гинути, захищаючи вже фактично віддані Порошенком агресору території, аж до січня 2015го. Це - теж факти, виявлені й оприлюднені ще тоді.
3. На виконання свого «мирного плану» разом з «ініціативами» Путіна (Мінськ-1) Порошенко разом із Турчиновим (тоді головою ВР) вигнали з парламенту всіх журналістів, погасили табло для фіксації результатів голосувань і в закритому режимі проломили «прийняття» двох законів - про «особий статус» і про повну й безумовну амністію. Це ганебне дійство, якого ніколи не було в парламенті ні до того, ні після того, сталося 16.09.2014. І це - також факти, виявлені й оприлюднені ще тоді.
Для чого я нагадую Вам про ці факти? Точно не з метою виборчої агітації, мені вона не потрібна - на вибори я більше ходити не планую, про що заявив публічно.
Нагадую Вам тому, що на фоні економічної кризи та ще й карантину, в боротьбі за виживання, люди природно підзабули деталі/факти тих трагічних подій серпня-вересня 2014го. І розчарувавшись у владі Зеленського можуть знову задуматися про підтримку Порошенка. Який зараз потужною рекламною кампанією подає себе чи не найбільшим патріотом України. І разом із ще одним зрадником, Турчиновим, дозволяє собі навіть очолювати Марш ветеранів, яких він підступно й цинічно зрадив ще у 2014му.
Пост Анатолія Гриценка на фейсбуці: