Росія змінила тактику і вдарила по цивільній логістиці та чорноморських суднах, що спричинило сотні мільйонів доларів збитків для українського бізнесу. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на матеріал видання The Economist.
Росія змінила тактику і посилила удари по цивільній логістиці та чорноморських суднах, що вже боляче б’є по українській економіці. Про це пише The Economist.
БЕЗ ТАБУ розповідає, як атаки на склади, хаби й порти позначилися не лише на бізнесі, а й на постачанні товарів, експорту та агросекторі.
За оцінками співзасновника мережі Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні таких ударів український бізнес втратив близько 500 мільйонів доларів. Під обстрілами опинилися склади постачальників, логістичні хаби мережі «Сільпо» та термінали «Нової пошти».
Видання також зазначає, що Росія наростила виробництво балістичних ракет, тоді як запаси української протиповітряної оборони виснажуються. Це змушує прикривати лише найкритичніші об’єкти.
За даними The Economist, у липні Росія запустила рекордну кількість балістичних і гіперзвукових ракет, і значна частина ударів припала на Київ та область.
Окремий тиск припав на Одеський регіон. Після атак на цивільні судна в Чорному морі комерційне судноплавство опинилося під загрозою зупинки, а порти фактично втратили нормальну роботу.
«Одне судно на 100 000 тонн еквівалентне 5 000 вантажівок, 5 000 водіїв і 5 000 прикордонних процедур», – наголосив президент асоціації «Укрпорт» Дмитро Барінов.
За його словами, нинішня ситуація навіть складніша, ніж у 2022 році, коли частину вантажів вдавалося переорієнтовувати на дунайські порти. Тепер цей маршрут теж ускладнений через низький рівень води та російські обстріли.
The Economist звертає увагу і на загрозу для врожаю. Якщо Україна не зможе продати близько 50 мільйонів тонн зерна та іншої агропродукції, аграрії можуть відмовитися від осінньої сівби.
Президент Українського клубу агробізнесу Алекс Лісіцин попереджає, що в такому разі втрати галузі можуть сягнути 10–12 мільярдів доларів, або близько 5% офіційного ВВП. Це вдарить не лише по доходах фермерів, а й по продовольчій безпеці України та її позиціях на ринках Африки й Близького Сходу.
«Це наче ми зіграли відкритий футбол із бразильцями. Забили три м’ячі й святкуємо, а вони забили тринадцять», – навів видання слова одного з колишніх високопосадовців.
У матеріалі підкреслюється, що цього року Україні вдалося переламати хід бойових дій, однак тиск, який зазвичай очікували ближче до зими, прийшов раніше. На тлі атак по енергетиці, водопостачанню та каналізації в Києві вже обговорюють і найгірший сценарій – нову хвилю еміграції.
Водночас російська економіка теж зазнає втрат: удари по нафтопереробних заводах вивели з ладу частину потужностей, а логістичні втрати від атак по складах і портовій інфраструктурі продовжують накопичуватися. Проте експерти вказують, що оцінки збитків з обох боків суттєво різняться, а отже, війна дедалі більше ведеться не тільки на фронті, а й у площині економічного виснаження.
Україна, за логікою цього матеріалу, потребує стабільних поставок перехоплювачів та додаткової підтримки партнерів, інакше ризики для економіки можуть швидко перерости в ризики для оборони.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що удари по російській онлайн-торгівлі теж мають зворотні наслідки для України: частина втрат окупаційного ринку може лише посилювати кадрові проблеми в РФ, але не вирішує ключового питання – як захистити українську логістику й експорт.
Як писав БЕЗ ТАБУ, в Україні вже неодноразово попереджали, що будь-яке системне посилення атак по енергетичній та транспортній інфраструктурі напряму б’є по внутрішньому ринку, цінах і можливостях для бізнесу.